20 . 06 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Сутність та особливості глобальних проблем людства



№ роботи: 72
розділ: Політекономія
тип: Курсова робота
об'єм: 35
винагорода автору: 150 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА СУТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА
1.1. Сутність та основні ознаки глобальних проблем
1.2. Причини виникнення глобальних проблем
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ РОЗВЯЗКУ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВИСНОВКИ

За своїм характером глобальні проблеми сучасності різні: від погрози ядерної війни до екологічної катастрофи, від зростаючого розколу світу на "багаті" і "бідні" країни і народи до перспективи виснаження традиційних і необхідності пошуку нових джерел енергії. У сучасній науковій літературі сформувався особливий напрямок дослідження загальнолюдських проблем - глобалістика.
По різних підрахунках зараз виділяють до трьох десятків глобальні проблем різних типів. Тому мова повинна йтити не про якусь одну ознаку або критерій глобальності, а системі такихих критерів.
Сам термін "глобальний" має три значення:
- повсюдний, характерний для земної кулі в цілому, для всіх країн і народів;
- значний, масштабний;
- загальний, всеосяжний.
Кожна глобальна проблема є обєктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозвязку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілізації.
Що ж є причиною виникнення глобальних проблем? Однозначної відповіді на це запитання в соціально-економічній літературі немає. Так, більшість західних ідеологів причиною виникнення глобальних проблем вважають перенаселення планети, сучасну науково-технічну революцію, зростання промислового виробництва тощо.
Такі тлумачення причин виникнення глобальних проблем не мають наукового обгрунтування, а лише спрямовані на захист певної субєктивної ідеологічної позиції, на якій стоїть її автор. Вони, по-перше, ігнорують соціальну сутність людини, відбивають однобічний підхід до неї лише як до біологічної істоти, в той час, як людина є істотою біосоціальною.
Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо:
а) вони мають загальносвітовий характері тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав;
б) нерозвязання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил;
в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового товариства.
Глобальні проблеми поділяють на три сфери дії.
Сфера 1. Взаємодія природи й суспільс¬тва. До проблем цієї сфери відносяться: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством; збереження навколишнього середовища; освоєння ресурсів світового океану; оволодіння космічним простором тощо.
Сфера 2. суспільні взаємовідносини. Найважливіші проблеми цієї групи: відносини між, державами різних соціально-економічних устроїв; подолання економічної відсталості багатьох країн світу; локальні, регіональні та міжнародні військові, національні та релігійні конфлікти; відвернення загрози ядерної війни.
Сфера 3. Розвиток людини. Тут справу маємо насамперед: з демографічною проблемою; з проблемою сучасної урбанізації; з проблемою пристосування до умов природного й соціального середовища, яке постійно змінюється під впливом НТП; з проблемою боротьби з епідеміями й тяжкими захворюваннями тощо.
На сьогодні людство ще не має єдиної програми розвязання екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій (перехід на ресурсозберігаючі та безвідходні технології); вишукуванні коштів для фінансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; розробці національних програм раціонального природокористування.
Націонал ьні програми охорони природного навколишнього середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним потребам. Організатором і координатором цієї діяльності виступає ООН та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у системі ООН Програма з навколишнього середовища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Декларацію з розвитку навколишнього середовища (1992р.) - своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагається прийняття міжнародної конвенції про збереження глобальної біологічної розмаїтості.
Розвязання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки й реалізації комплексної колективної програми: економічної, екологічної й воєнно-політичної безпеки людства. Чи можлива розробка й реалізація такої програми? З повною достовірністю, спираючись на закони розвитку суспільного виробництва, які ми вивчали, можна сказати, що розробити таку програму суспільству під силу, але реалізувати її в умовах панування приватної власності неможливо.
Людству сьогодні потрібна нова модель соціа¬льно-економічного розвитку й розподілу виробленого продук¬ту. Основні вимоги до цієї моделі:
а) вона повинна спиратися на могутні важелі централізованого регулювання соціально-економічної системи як на рівні держави, так і світової співдружності в цілому;
б) таке регулювання повинно спиратися перш за все на інтегро¬вані інтереси суспільства й лише потім на інтереси приватного підприємництва;
в) здійснити це можливо лише за умови орієнтації світового співтовариства на колективні, суспільні форми власності, які значно розширюють можливості планового регулювання економі¬ки, а отже, й можливості не лише розробки, а й реалізації програ¬ми розвязання глобальних проблем і врятування людства від вселенської катастрофи.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.