19 . 10 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Стратегічний менеджмент туристичних підприємств



№ роботи: 2207
розділ: Стратегічне управління
тип: Курсова робота
об'єм: 53
винагорода автору: 200 грн

Зміст:

ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи стратегічного управління в туристичному підприємстві
1.1. Поняття стратегічного менеджменту
1.2. Етапи процесу стратегічного управління
1.3. Сутність та види стратегій туристичного підприємства
Розділ 2. Дослідження стратегічного управління туристичним підприємством
2.1. Характеристика підприємства «ТФ «Меридіан»
2.2. SWOT-аналіз ТФ "Меридіан"
2.3. Аналіз стратегічного потенціалу «ТФ «Меридіан»
Розділ 3. Розробка стратегії розвитку «ТФ «Меридіан»
3.1 Алгоритм формування стратегії туристичного підприємства
3.2. Основні напрями стратегічного розвитку «ТФ «Меридіан»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Анал ізуючи складну економічну ситуацію в країні, слід зазначити, що криза в економіці України підвищила значення ефективного управління і привернула ще більшу увагу до нових вимог стратегічного менеджменту українських підприємств. Вибір стратегічних пріоритетів розвитку бізнесу вимагає від менеджерів і керівників уміння використовувати сучасні підходи в управлінні підприємством, оскільки саме вдосконалення менеджменту, впровадження сучасних інструментів стратегічного управління як підприємством, так і його ресурсами, підвищує його конкурентоспроможність в цілому.
Туризм належить до високоліквідної галузі, тобто галузі з швидкою віддачею. Проте, як свідчить українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено не стільки слабкими інвестиційними можливостями переходу туризму на якісно новий рівень, скільки станом існуючої системи управління туристським підприємництвом.
Практика управління туристичним бізнесом показує, що переважає менеджмент поточної ситуації, тобто оперативне управління з великим або не дуже великим рівнем професіоналізму. Як правило, питання стратегічного розвитку та управління у керівників верхньої ланки не є пріоритетними, що негативно відбивається на ефективності поточного управління. Позитивний досвід використання стратегічного менеджменту процвітаючих фірм підтверджує сказане і підкреслює необхідність застосування планування для підвищення ефективності туризму.
Туристичний менеджмент трактується як складна система взаємозалежних предметів, цінностей, дисциплін і методів, які розвиваються для подолання незліченних і різноманітних по своєму розміром проблем, складнощів і невизначеностей, які притаманні туристської діяльності. Постійний пошук усе більш ефективних управлінських рішень, концепцій і процесів для усунення стихійних наслідків туризму диктується конкурентною боротьбою, а ціною програшу є догляд з ринку, в той час як ціна перемоги може стати поштовхом у розвитку туристської діяльності на більш високому якісному рівні. Все це зумовлює актуальність теми даної роботи.
Успіх планування розвитку туристичної фірми, з урахуванням того, що всі зусилля спрямовані на досягнення ефективності, не обмежується формулою, але планування повинне здійснюватися в рамках наукового концептуального підходу, заснованого на факті ефективності.
Грамотному, ефективному управлінню туристичним підприємством, як універсальної системи автоматизації економічної і організаційної діяльності завжди приділяється велике значення. Сучасні ринкові умови передбачають використання підприємством оптимального набору різних інструментів управління для конкретного підприємства, які залежать від його положення на ринку, внутрішнього стану і поставлених стратегічних цілей. Отже, актуальними завданнями сучасного етапу є заміна українськими підприємствами застарілих методів, розробка і реалізація на практиці сучасних, прогресивних підходів для переходу до нової, могутньої економічної системи прискорення темпів свого розвитку, формування прибутку в процесі діяльності туристичного підприємства.
Дослідження проблем розвитку туризму через призму стратегічного управління знайшли своє відображення в роботах В. Азара, О. Амоші, І. Балабанова, М. Біржакова, Д. Вєдєніна, А. Грищук, В. Данильчука, С. Демяненко, В. Кифяка, М. Круглова, А. Мазаракі, О. Макари, М. Мальської, Н. Подольчака, Ж. Поплавської, А. Теребуха, Т. Ткаченка, В. Цибуха, В. Федорченка, Г. Харріса, А. Чудновського, Л. Шульгіної. У спеціальній літературі, як іноземній, так і вітчизняній, проблеми сталого розвитку туризму розглядалися лише епізодично. Це праці Є. Богданова, Д. Боуена, Р. Браймера, С. Ванхілла, Д. Гілберта, Л. Гринів, М. Долішнього, О. Дуровича, І. Зоріна, М. Кабушкіна, В. Квартального, О. Кузьміна, К. Купера, Н. Раскіна, В. Федорченка, Д. Флетчера, В. Цибуха та ін. Проведене аналізування наукових літературних джерел свідчить про те, що мало дослідженими залишаються проблеми стратегічного управління розвитком туризму в контексті реалізації стратегії сталого розвитку України, небагато уваги в наукових працях відведено вибору оптимальної стратегії в умовах змінного галузевого середовища.
Мета курсової роботи полягає у визначенні оптимальних шляхів стратегічного планування розвитку туристичного підприємства у сучасних умовах господарювання.
За для реалізації мети у курсовій роботі виконано наступні завдання:
визначено поняття стратегічного менеджменту;
досліджено етапи процесу стратегічного управління;
розглянуто сутність та види стратегій туристичного підприємства;
охарактеризован о підприємство «ТФ «Меридіан»;
проаналізовано стратегічний потенціал «ТФ «Меридіан»;
здійснено SWOT-аналіз ТФ "Меридіан"
розроблено стратегічний план«ТФ «Меридіан»
Обєктом даної роботи є процес стратегічного управління розвитку туристичного підприємства "Меридіан".
Структура роботи: робота складається з вступу, 3 розділів, висновків. В даній роботі 4 рисунки, 1 таблиця, 53 сторінки, 23 джерела та 1 додаток.

ВИСНОВКИ
На підставі проведеного дослідження стратегічного менеджменту туристичного підприємства можемо зробити наступні висновки:
1. Туризм належить до високоліквідної галузі, тобто галузі з швидкою віддачею. Практика управління туристичним бізнесом показує, що переважає менеджмент поточної ситуації, тобто оперативне управління з великим або не дуже великим рівнем професіоналізму. Як правило, питання стратегічного розвитку та управління у керівників верхньої ланки не є пріоритетними, що негативно відбивається на ефективності поточного управління. Позитивний досвід використання стратегічного менеджменту процвітаючих фірм підтверджує сказане і підкреслює необхідність застосування планування для підвищення ефективності туризму.
2. Стратегічне управління передбачає розробку довгострокових цілей і політики, установок і орієнтирів, принципово нових напрямів діяльності, зачипає широке коло важливих організаційних рішень з проблем, орієнтованих на майбутнє, повязаних з неконтрольованими зовнішніми факторами. Суть теорії стратегічного менеджменту полягає у використанні концепції "Від майбутнього до сучасного, а не від минулого до майбутнього".
3. Розробка стратегії організації - не самоціль стратегічного планування. Ця складна і трудомістка робота набуває сенсу, якщо стратегія надалі успішно реалізується. Для того щоб контролювати процес реалізації стратегії і бути впевненими в досягненні поставлених цілей, керівники організації змушені розробляти плани, програми, проекти і бюджети, мотивувати процес, тобто управляти ним.
4. Під стратегією субєктів туристичної діяльності слід розуміти комплексну програму заходів, спрямованих на здійснення місії (генеральної мети) підприємства і досягнення його множинних цілей. До обєктів стратегії економічного управління в туризмі належать два базових елементи: переміщення туристів до пункту призначення та зупинка в цьому пункті, яка потребує задоволення потреб у розміщенні, харчуванні та ін.
5. Стратегічне управління розвитком туризму як обєкт наукового дослідження є складним соціально-економічним феноменом. Тому застосування концепції стратегічного управління в сфері розвитку туризму можливе тільки з урахуванням специфіки діяльності туристичних організацій, інтересів споживачів туристичних послуг, національних пріоритетів соціально-економічного розвитку, існуючих умов конкуренції та ряду інших чинників та особливостей.
6. Вище керівництво туристичної фірми "Меридіан" сформулювало місію своєї організації таким чином: «Домогтися і підтримувати найбільшу суму прибутку і задоволеність споживача шляхом забезпечення його всім необхідним і створення комфортних умов громадян (прислухатися до думок і побажань клієнтів)». На основі аналізу власної місії та стану довкілля організація формує стратегічне бачення - опис того стану, який вона хоче досягти до певного часу: "До 2020 року "Меридіан" стане найбільшою і відомою фірмою в галузі готельного бізнесу, буде лідером на ринку, характеризуватися швидким і високоякісним обслуговуванням клієнтів і з хорошими умовами для роботи своїх співробітників."
7. Основні напрями стратегічного розвитку «ТФ «Меридіан»: досягнення європейських і світових параметрів співвідношення якості послуг і цін на ці послуги на основі системних заходів щодо стандартизації рівня якості послуг; залучення зовнішніх інвестицій до реалізації програми розвитку; створення привабливого туристичного іміджу регіону та просування регіонального турпродукту на національний та міжнародний туристичний ринок; розвиток матеріально-технічної бази та інфраструктури спортивно-оздоровчих видів туризму; комплексний підхід до підвищення якості прийому туристів та сервісного обслуговування; розширення кількості і якості туристичних послуг, що надаються; участь у роботі регіональних і європейських салонів і ярмарків; здійснення системного маркетингу ринку туристичних послуг.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.