26 . 05 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Управління туристичною галузю України



№ роботи: 2197
розділ: Менеджмент
тип: Курсова робота
об'єм: 53
винагорода автору: 250 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ГАЛУЗЗЮ УКРАЇНИ
1.1. Значення туризму як суспільного явища
1.2. Структура управління в галузі туризму
1.3. Адміністративний механізм державного регулювання туристичної галузі України
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ГАЛУЗЗЮ УКРАЇНИ
2.1. Загальна характеристика туристичного потенціалу України
2.2. Сучасний стан і розвитку туристичної галуззі України
2.3. Тенденції розвитку туристичної галузі України в умовах політико-економічної нестабільності
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ
3.1. Проблеми розвитку туристичної галузі України
3.2. Закордонний досвід управління туристичною діяльністю та можливість впровадження його в Україні
3.3. Напрями розвитку туристичної діяльності України в умовах політико-економічної нестабільності
ВИСНОВКИ
СПИС ОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Тури зм — складний соціокультурний та історичний феномен, з форми проведення дозвілля та способу заняття вільного часу, поступово перетворився у фактор світового значення нового століття й тисячоліття. Туризм відіграє винятково пріоритетну роль у формуванні комунікативної культури, адекватної нинішньому етапу переходу до цивілізації ХХІ століття.
Туристичний бізнес можна справедливо вважати бізнесом ХХІ століття, тому що він є одним з найбільш динамічних і прибуткових серед усіх галузей світового господарства. За даними Всесвітньої організації туризму, на туризм припадає 10% валового світового продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 5% усіх податкових надходжень. Туристична діяльність безпосередньо впливає на близько 40 галузей економіки. В ній зайнято 10-15% працездатного населення країн світу. Зважаючи на вище вказане питання щодо управління туристичною галуззю України є надзвичайно актуальними в умовах сьогодення.
Дослідженню питань управління туристичною галуззю України присвятили свої праці такі відомі науковці, як: Дядечко Л.П., Калитюк В.А. та Павлов В.І., Черчик Л.М. Панкова Є.В. ін.
Обєктом дослідження роботи виступає туристична галузь України, предметом – коло питань, що стосуються управління туристичною галуззю України.
Мете роботи – дослідити управління туристичною галузю України.
Завдання роботи:
- зясувати значення туризму як суспільного явища;
- вичити структура управління в галузі туризму;
- дослідити адміністративний механізм державного регулювання туристичної галузі України;
- навести загальну характеристику туристичного потенціалу України;
- оцінити сучасний стан і розвитку туристичної галуззі України;
- дослідити тенденції розвитку туристичної галузі України в умовах політико-економічної нестабільності;
- узагальнити проблеми розвитку туристичної галузі України;
- вивчити закордонний досвід управління туристичною діяльністю та можливість впровадження його в Україні;
- запропонувати напрями розвитку туристичної діяльності України в умовах політико-економічної нестабільності;
- узагальнити матеріал та зробити висновки.
Для досягнення мети курсової роботи використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів пізнання економічних явищ, процесів та економічного аналізу їх взаємозвязків: історико-логічний – при дослідженні сутності туристичної галуззі; діалектичний – для розкриття впливу зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на туристичну галузь; системний – для дослідження адміністративного механізму управління туристичною галуззю України; методи аналізу, синтезу та порівняння – у процесі здійснення оцінки туристичного потенціалу України; метод спостереження і узагальнення – при розробці шляxів підвищення ефективності управління туристичною галуззю України.

ВИСНОВКИ
Отже, узагальнюючи проведене дослідження в роботі зроблено наступні висновки:
1. Встановлено, що структура управління в галузі туризму включає державні організації законодавчої (комітет молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради) та виконавчої (Міністерство освіти і науки, Міністерство сімї, молоді та спорту, Міністерство культури і туризму, відповідні підрозділи обласних, районних державних адміністрацій) гілок влади, а також органи місцевого самоврядування (комісії рад народних депутатів) і громадські організації (федерації спортивного туризму).
2. Основними функціями державних органів управління в галузі туризму є визначення правових засад, фінансового забезпечення, планування, міжгалузева координація, реалізація оздоровчих програм засобами туризму. Громадські організації проводять навчально-тренувальну роботу, спортивні та оздоровчі заходи.
3. В ході дослідження ми дійшли висновку, що у багатьох країнах світу саме за рахунок туризму виникають нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Необхідність розвитку сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, удосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо.
4. Механізми державного регулювання туристичною галуззю є складною, штучно створеною системою з визначеною структурою та взаємозвязками. Адміністративний механізм державного регулювання туристичної галуззі пронизує усі відносини у сфері державного регулювання і є сукупністю прийомів впливів, заснованих на використанні обєктивних організаційних відносин між людьми та загально-організаційних принципів управління. Механізми державного регулювання туристичною галуззю повинні функціонувати так, щоб створювати сприятливе середовище для розвитку туризму в регіонах України.
5. Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2016 році, як і у 2015 році, залишаються внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 48 % туристів, обслугованих ліцензіатами, 40 % - на виїзний туризм та 12 % на вїзний
Всього протягом 2016 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 25 % менше, ніж у 2015 році) та 1,9 млн. екскурсантів (на 21 % менше) в т. ч. за видами туризму:
- вїзний - 282,3 тис. осіб (на 24 % менше, ніж у 2015 році);
- виїзний - 913,6 тис. осіб (на 29 % менше, ніж у 2015 році);
- внутрішній - 1,1 млн. осіб (на 21 % менше, ніж у 2015 році).
6. Туристичний потенціал України на сьогодні розкрито не повною мірою, про що свідчить 1,5-2,5% частка туристичної галузі в структурі ВВП країни. Основними перепонами, що перешкоджають розвитку туристичного сектору в Україні, сьогодні виступають переважно чинники управлінського, фінансово-економічного, фіскального, екологічного, інформаційного, соціального та культурного характеру.
7. Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використовувати його для активного відпочинку та оздоровлення людей можна лише за умови чіткої організації туризму, впровадження ефективних механізмів державного регулювання галузі, залучення до неї досвідчених і кваліфікованих кадрів. Враховуючи світовий досвід, необхідно, щоб законодавчі та виконавчі органи виявили зацікавлення до розвитку туризму, щоб він став частиною загальнодержавної гуманітарної політики і пріоритетів, враховувався при розгляді інших питань, які мають національне значення.
   
Список літератури

1. Закон України "Про туризм": [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws /show/324/95-вр
2. Внутрішній туризм в Україні зріс на 7-10%: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.dt.ua/SOCIETY/vnut rishniy_turizm_v_ukrayini_zris _na_7-10-101783.html
3. Державна служба статистики України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Державне агентство України з туризму та курортів: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua
5. Держстат: Кількість туристів, які відвідали Україну у 2014 і 2015 роках, впала на 90% [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://news.finance.ua /ua/news/-/375340/derzhstat-ki lkist-turystiv-yaki-vidvidaly- ukrayinu-u-2014-i-2015-rokah-v pala-na-90.
6. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навч. посіб. / Л.П. Дядечко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.
7. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку. – Львів, 1999. – 162 с.
8. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Книги-ХХI, 2003. – 300 с.
9. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
10. Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю. Державне управління / навчальний посібник. – К.: «Знання», 2004. – 342с.
11. Нормативно-правові акти України з питань туризму: Збірник законодавчих та нормативних актів (станом на 1 червня 2004 року) / Упоряд. М.І.Камлик. – К.: Атака, 2004. – 464с.
12. Обзор рынка туристических услуг в Украине: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rb.com.ua/rus/marke ting/tendency/7296/
13. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації – WorldTravelandTourismCounsil [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.wttc.org/research/e conomic-research/.
14. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи. – Луцьк, 1998. – 124 с.
15. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навч. Посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 352 с.
16. Рутинский М.Й. Організація спортивно-оздоровчого туризму: Навчально-методичні матеріали – Львів: КВКПП „Фенит”, 2002. – 159 с.
17. Туризм в Україні. Статистичний бюлетень. – К.: Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, 2000. – 30 с.
18. Туристичний ринок України як індикатор суспільних процесів. В.Ю. Пестушко, к.г.н.,доц. УДК 911.3. Електронний ресурс / [Режим доступу]: http://er.nau.edu.ua:8080/bits tream/NAU/19654/1/%.
19. UNWTO Tourizm Highlights: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.unwto.org.
20. World Tourizm Organization UNWTO: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://media.unwto.org/ru/pres s-release/2012-05-08/postuplen iya-ot-mezhdunarodnogo-turizma -prevysili-1-trillion-dollarov -ssha-
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.