11 . 12 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Методи аналізу зовнішнього середовища



№ роботи: 2115
розділ: Менеджмент
тип: Курсова робота
об'єм: 46
винагорода автору: 200 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1.1 Основні підходи до розуміння методів аналізу зовнішнього середовища
1.2 Зовнішнє середовище організації
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «СЕЛЕНА»
2.1 Загальна характеристика ПАТ «Селена»
2.2 Аналіз господарської діяльності
2.3 Аналіз зовнішнього середовища
2.4 SWOT-аналіз
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ КУРСУ
СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Вдосконалення стосунків підприємства з зовнішнім оточенням
3.2 Оцінка ефективності стратегії розвитку підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


РЕФЕРАТ
Курсова робота: 46 сторінок, 3 рисунки, 9 таблиць, 32 літературних джерел.
Метою даної курсової роботи є аналіз зовнішнього середовища.
Завдання курсової роботи: визначити теоретичні основи середовища організації, проаналізувати зовнішнє середовище організації, визначити шляхи удосконалення механізм управління зовнішнім середовищем організації.
Предмет курсової роботи – методи аналізу та фактори впливу на організацію зовнішнього середовища.
Обєкт курсової роботи - ПАТ “Селена”.
Актуальність роботи полягає в тому, що найважливіша характеристика організації – її взаємозвязок із зовнішнім середовищем. Люба організація потребує регулярного отримання із зовнішнього середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому кожна з них повинна віддавати що – не будь у це середовище в якості компенсації за її існування. Сьогоднішні зміни у зовнішньому світі (посилення та ускладнення конкуренції, різке прискорення процесів змін) примусили організації звернути на зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли – не будь, все в більшій мірі розвивати здібності адаптації до цих змін.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, СТРАТЕГІЯ, АСОРТИМЕНТ, МАРКЕТИНГ, ЦІНОУТВОРЕННЯ, ЗБУТОВА ПОЛІТИКА, РЕКЛАМНА ПОЛІКА, ТОВАРНИЙ РИНОК, ПРОДУКТ


ВИСНОВКИ


Пер ехід економіки до ринкових відносин веде до створення нової системи управління формуванням асортименту товарів підприємств торгівлі, діяльність якої буде здійснюватись в умовах економічного коливання та зміцнення смаків клієнтів, дії конкурентів, зміні цін, попиту, зміцнення ділової активності на ринку. Це створює атмосферу потреби у розвитку товарного асортименту, росту ініціативи підприємства, передбачає пошук неординарних творчих рішень виникаючих проблем. Великі резерви підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів повязані з комплексним використанням маркетингу, впровадженням нових форм торгівлі, застосуванням сучасних методів господарювання.
Сьогодні стратегія будь-якої компанії не може реалізовуватися у статичній системі координат — вона має завжди зважати на надзвичайну динамічність ринків та змінність технологій. В умовах нового часу конкуренти можуть швидко скопіювати ринкову поведінку, і ваша конкурентна перевага в кращому разі буде тимчасовою.
Однак ці міркування є небезпечною напівправдою — керуючись ними, фірми можуть поставити собі за самоціль заважати одна одній. Справді, послаблюється регулювання, економіка глобалізується — і деякі барєри для входу на ринок зникають. Справді, компанії доклали належних зусиль для того, аби стати спритнішими та гнучкішими. У багатьох галузях, однак, має місце таке явище, як гіперконкуренція — незагоювана рана, що є одним з можливих наслідків нової конкурентної парадигми.
Проблема полягає в нездатності відрізнити операційну ефективність від стратегії. Гонитва за продуктивністю, якістю та швидкістю викликала появу численної кількості управлінських прийомів та технік: менеджмент тотальної якості, бенчмаркінг1, конкуренція у часі, аутсорсинг, командний принцип, реінжиніринг, динамічний менеджмент. І хоча в остаточному підсумку досягалася надзвичайно висока оперативність, багато компаній не змогли перевести ці успіхи у площину тривкої прибутковості. Поступово, майже невідчутне, управлінські прийоми витіснили стратегію. І в міру того, як менеджери намагалися не поступатися ні на яких фронтах, вони віддалялися від справжніх конкурентних позицій.
Операційна ефективність та стратегія — дві важливі компоненти для досягнення найкращих результатів, що, зрештою, є головною метою багатьох компаній. Але вони працюють по-різному.
В результаті було вироблено стратегії:
Досягати росту виробництва на 15% щорічно.
Розширити асортимент продукції (блузи жіночі, піджаки жіночі).
Використовувати сучасне обладнання для підвищення якості.
Залучення інвестицій для оснащення виробництва новою технікою.
Зменшити обсяги виробництва малорентабельної продукції і зосередитись на виробництві високорентабельних.
Шукати нових партнерів для укладання можливості випуску нових товарів.
Був проведений аналіз двох інвестиційних проектів по виробництву блуз жіночих і піджаків жіночих. На основі проведеного аналізу було визначено що при найбільш ймовірних умовах при щорічному зростанні обсягів продаж значно привабливішим виглядає проект по виробництву піджаків жіночих і при несприятливих умовах незначну перевагу має проект по виробництву піджаків жіночих.
Отже, на підприємстві найдоцільнішим буде впровадження лінії по виробництву піджаків жіночих.
Можна зробити висновок: доцільно закупити нове обладнання по виробництву піджаків жіночих і розпочати їх випуск, дослідити ринок з метою впровадження нової продукції.
Планування діяльності підприємства є невідємною умовою успішної діяльності підприємства, одним з найважливіших документів, що розробляються на підприємстві, є ефективним інструментом управління, допомагає підприємству визначати перспективи зростання своєї справи, контролювати поточну ситуацію.
Підприємству необхідно утримувати свої позиції на рику, що постійно змінюється, в умовах конкуренції і без планування просто неможливо обійтися. Так, неефективне використовування є у розпорядженні устаткування, сировини, матеріалів, може привести до різкого зниження прибутковості підприємства або банкрутства і відходу з ринку.
Тому для кожного напряму діяльності підприємства повинні бути підготовлені плани заходів щодо раціонального використовування потенціалів підприємства, а також в відповідності з потребами ринку розроблені плани по нарощуванню обємів продукції, що випускається, і освоєнню випуску нових видів товарів.
Для того, щоб досягти успіху, компанії повинні ефективно займатися реалізацією стратегій. Цей процес включає наступні ключові моменти:
 Програма дій визначає основні завдання і заходи, необхідні для реалізації плану, з вказівкою виконавців і термінів виконання роботи.
 Організаційна структура визначає задачі і повноваження, а також координує зусилля співробітників компанії.
 Система ухвалення рішень і заохочень компанії координує такі види діяльності, як планування, отримання інформації, складання бюджету, оплата праці, заохочення і навчання персоналу.
 Добре складена програма дій, відладжена організаційна структура і система ухвалення рішень і заохочень забезпечує ефективну реалізацію плану.
 Успішна реалізація також вимагає ретельного планування трудових ресурсів. Компанія повинна наймати, навчати, підшукувати і утримувати потрібних їй людей.
Компанія може позбутися конкурентів лише за умови, що вона може утримувати певну перевагу впродовж тривалого періоду. Вона має або запропонувати кращий товар, або зменшити свої витрати, або якось комбінувати ці два підходи. Пропонуючи кращий товар, компанія отримує можливість встановлювати вищі ціни; натомість більша ефективність дозволяє знизити середні витрати на одиницю продукції.
Конкурентна стратегія має бути різною. Вона передбачає свідоме обрання різної за своєю суттю виробничої діяльності, щоб створювати принципово іншу вартість.
Стратегічна позиція виникає на основі трьох відмінних компонент, які не взаємовиключають, а часто доповнюють одна одну. По-перше, позиція може базуватися на виробництві множини товарів та послуг. Я називаю це асортиментним позиціонуванням (variety-based positioning), тому що воно базується більше на пропозиції товарів та послуг, а не на певному сегменті ринку. Асортиментне позиціонування є економічно доцільним, якщо компанія в змозі виробляти якісь специфічні товари чи послуги, ведучи відмінну від конкурентів комерційну діяльність.
Зазвичай загрозу для стратегії вбачають у зовнішньому середовищі: поява нових технологій або зміни поведінки конкурентів. Проте з огляду на всю важливість зовнішнього середовища для стратегії фірми, мусимо визнати, що найбільша загроза криється у самій фірмі. Як правило, навіть потужна стратегія приноситься у жертву через викривлене сприйняття конкуренції, прогалини в організаційному управлінні й особливо внаслідок гіпертрофованого прагнення до розширення.
Удосконалення позиції передбачає, що діяльність компанії буде відмінною від конкурентів, буде посилено сумісність усієї системи та пожвавлено звязки з цільовими клієнтами. Але багато компаній піддаються спокусі досягти "легкого" зростання, додаючи нових рис вже наявним продуктам, створюючи нові продукти та послуги, забуваючи при цьому про необхідність адаптації цих нововведень до обраної стратегії. Або вони намагаються відкрити новий сегмент ринку, на якому компанії по суті навіть немає чого запропонувати. Компанія може досягти швидшого зростання, якщо їй вдасться перейнятися потребами вже завойованого сегмента, на відміну від повільного просування в ті сфери, в яких компанія нічим не відрізнятиметься від решти.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.