11 . 12 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Структура та види норм кримінально-виконавчого права



№ роботи: 2083
розділ: Кримінальне право України
тип: Курсова робота
об'єм: 30
винагорода автору: 150 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Актуальні сть дослідження норм кримінально-виконавчого права спричинена їх важливим місцем в кримінально-виконавчому процесі. Норми кримінально-виконавчого права виступають в якості правових засобів та правової основи кримінально-виконавчого процесу, забезпечуючи законність в діяльності органів і установ ДПтС. Порядок і умови виконання кожного виду покарання регулюються нормами кримінально-виконавчого права, які мають свою особисту специфіку і суттєво відрізняються від юридичних норм інших галузей права. Ряд норм цієї галузі права рецепійовані із інших галузей права та видозміненні з урахуванням специфіки кримінально-виконавчих правовідносин (норми, що регулюють залучення засуджених до праці та оплату праці, пенсійне забезпечення, медичне обслуговування, загальноосвітнє і професійнотехнічне навчання тощо).
Аналіз сучасного стану теоретичної та практичної розробки питання структури та видів норм кримінально-виконавчого права дає змогу виявити деякі проблемні моменти, які необхідно розглянути і запропонувати шляхи їх вирішення. Зокрема, йдеться про збереження впливу традиційних підходів у теоретичному аналізі норм кримінально-виконавчого права, існування прогалин та суперечностей, повязаних із класифікацією норм кримінально-виконавчсого права.
Слід відзначити, що загальнотеоретичні питання структури та видів норм кримінально-виконавчого права досліджувались у наукових працях таких науковців як: К.А.Автухов, О.М. Джужа, І.Г. Богатирьов, О.Г. Колб, В.В. Василевич, А.Х.Степанюк, М.М. Яцишин та ряд інших вчених. Проте, не зважаючи на значну кількість публікацій у окресленій сфері, питання структури та видів норм кримінально-виконавчого права залишається комплексно недослідженим.
Метою дослідження є узагальнення питань щодо структури та класифікації норм кримінально-виконавчого права на основі врахування досягнень науки кримінально-виконавчого права, юридичної практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права;
- дослідити особливості структури норм кримінально-виконавчого права;
- навести основні підходи до класифікації норм кримінально-виконавчого права;
- узагальнити матеріал та зробити висновки.
Обєктом дослідження є система норм кримінально-виконавчого права.
Предметом дослідження є структура і види норм кримінально-виконавчого права.
В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи до вивчення обраного предмета дослідження. З цією метою використано низку загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема: формально-логічний, діалектичний, порівняльно-правовий метод, - структурно-функціональний методи. Конкретними методами дослідження були аналіз та синтез.


ВИСНОВКИ

Отже, на підставі проведенного дослідження зроблено наступні висновки.
На підставі огляду юридичних джерел ми дійшли висновку, що під нормою кримінально-виконавчого права розуміють загальнообовязкові правила, закріплені у законах і підзаконних актах, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі та з приводу виконання покарань – мають свою специфіку. По-перше, зміст норм кримінально-виконавчого права установлює такі правила поведінки, які не передбачені нормами інших галузей права. По-друге, норми кримінально-виконавчого права регулюють повсякденне життя й побут засуджених, їх участь у праці, дозвілля, проведення з ними виховної роботи, навчання, тобто ті відносини, учасниками яких є засудженні та які у звичайному житті регулюються нормами інших галузей права й моралі.
Встановлено, що з точки зору структури норма кримінально-виконавчого права, як і будь-яка інша норма, має гіпотезу, диспозицію і санкцію. Гіпотеза норми КВП визначає межі її чинності (дії), тобто ті умови, за яких повинна діяти норма, і тих субєктів правовідносин, яких диспозиція наділяє певними правами і обовязками. Диспозиція норми КВП встановлює права і обовязки субєктів кримінально-виконавчих правовідносин. Санкція норми КВП містить вказівки на ті правові наслідки, до яких вдаються за порушення вимог диспозиції норми. У кримінально-виконавчому законодавстві майже немає норм, які мають усі три перераховані елементи. У текстах більшості норм кримінально-виконавчого законодавства майже неможливо знайти гіпотезу, вона, як правило, лише припускається; частина диспозиції іноді виноситься за межі нормативних актів, наприклад як додаток до них; санкції містяться в окремій нормі. Більше того, можуть бути норми, які взагалі не мають жодного з трьох елементів. Це норми, які формулюють загальні положення, завдання кримінально-виконавчого законодавства тощо.
Узагальнено та виділено фактори, які здійснюють найбільш суттєвий вплив на класифікацію кримінально-виконавчих норм, а саме:
функції права, його окремих галузей та правових інститутів
спеціалізація права;
способи правового регулювання;
особливості індивідуального регулювання суспільних відносин.
Розглянуті класифікації не вичерпують всіх можливих розмежувань юридичних норм кримінально-виконавчого права. Вони можуть бути класифіковані і за іншими підставами.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.