19 . 08 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Правове становище засуджених як субєктів кримінально-виконавчих відносин



№ роботи: 2082
розділ: Кримінальне право України
тип: Курсова робота
об'єм: 29
винагорода автору: 150 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАСУДЖЕНИХ
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАСУДЖЕНИХ
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ОКРЕМИХ ПОКАРАНЬ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Правовий статус засудженого є досить складним соціально-правовим явищем і виступає як сукупність передбачених різними галузями законодавства України прав і обовязків засудженого під час виконання і відбування кримінального покарання.
Зміст правового статусу засуджених викликає певні складнощі в науці кримінально-виконавчого права, оскільки, по-перше, відсутня єдність думок у загальній теорії права з ряду найважливіших аспектів теорії правового становища осіб і ступенем нерозробленості вихідних положень, що характеризують поняття “спеціального правового статусу (становища) особи” як міжгалузевої проблеми; по-друге, на відміну від правових статусів інших категорій громадян України, специфіка правового статусу засуджених повязана, перш за все, з реалізацією заходів державного примусу в його найгостріших формах (застосування кримінального покарання). Таким чином, звязок і взаємозумовленість правового статусу особи, громадянина і правового регулювання, застосування покарання до конкретної особи, громадянина вивчена ще недостатньо. І, в результаті цього, у літературі з кримінально-виконавчого права є суперечливі міркування, які не відповідають загальновизнаним положенням загальної теорії права.
Теоретичну основу дослідження склали роботи вчених-теоретиків права Н.В. Вітрука, В.М. Горшеньова, В.А. Кучинського, О.А. Лукашевої, Г.В. Мальцева, Н.І. Матузова, В.А. Патюліна, Л.В. Петрової, П.М. Рабіновича та інших.
Метою курсової роботи є оцінка та узагальнення теоретичних і практичних проблем правового статусу засуджених як субєктів кримінально-виконавчих відносин.
Для досягнення цієї мети вирішувалися наступні завдання:
зясовано поняття правового статусу засуджених;
розглянуто зміст та структуру правового статусу засуджених;
досліджено правовий статус засуджених до окремих покарань.
Обєктом роботи є суспільні відносини, що виникають між адміністрацією кримінально-виконавчих установ і засудженими до позбавлення волі з приводу реалізації останніми прав, законних інтересів і свобод, закріплених нормами кримінально-виконавчого законодавства, захисту і механізму гарантій цих прав і свобод.
Предметом дослідження є відповідні юридичні норми, що закріплюють правовий статус засуджених як субєктів кримінально-виконавчих відносин.
Методологічну основу дослідження становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання, системно-структурний; порівняльно-правовий; логіко-юридичний та ін.


ВИСНОВКИ

В першому розділі роботи на підставі аналізу юридичної літератури визначено поняття юридичного статусу засудженого та здійснено розмежування його від суміжних понять. Отже, якщо правовий статус абстрактного засудженого до позбавлення волі характеризується сукупністю нормативно закріплених юридичних прав та обовязків, встановлених у законодавстві, то правове положення конкретного (персонально індивідуалізованого) засудженого до позбавлення волі містить як потенційні права й обовязки, що зумовлені існуванням правовідносин-моделей, так і реальні, зумовлені існуючими правовідносинами-відносинами.

В другому розділі роботи досліджено зміст та структуру правового статусу засуджених. Встановлено, що до змісту правового статусу осіб, які відбувають покарання, входять права, законні інтереси і обовязки засуджених. Вони виникають і реалізуються в рамках, як правило, кримінально-виконавчих правовідносин. Права, законні інтереси і обовязки засуджених можуть виникати у відносинах, що регулюються нормами конституційного, державного, адміністративного, цивільного та інших галузей права.
Сутність прав засудженого полягає в наданні повноважній особі можливості певної поведінки чи користування соціальними благами. Законні інтереси засудженого можна визначити як закріплені в правових нормах конкретні дії і прагнення засудже¬ного до володіння тими чи іншими благами, які задовольняються, як правило, за результатом оцінки адміністрацією УВП, посадо¬вими особами органів виконання покарання, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання.
Юридичний обовязок засуджених - це встановлена в зобовязуючих і забороняючих нормах права міра необхідної поведінки засудженого під час відбування покарання, яка забезпечує досягнення мети покарання, підтримання правопорядку під час його відбування, дотримання прав і законних інтересів як самого засудженого, так і інших осіб.
Третій розділ роботи присвячений проблемам правовому статусу осіб, засуджених до окремих покарань. Встановлено, що правовий статус засуджених до покарання певного виду є підвидом правового статусу засуджених і похідним від останнього. Між собою вони співвідносяться як окреме і загальне. Види покарань, закріплені у КВК України, розташовані у вигляді певної системи: від найменш суворого - до найбільш суворого. Чим нижче у системі покарань розташоване покарання, тим більшого обсягу правообмежень зазнає правовий статус засудженого і тим більший обсяг спеціальних обовязків та заборон при його відбуванні покладає на засудженого кримінально-виконавче законодавство. Найбільшої трансформації в бік збільшення встановлених обмежень та заборон зазнає правовий статус засуджених до покарання у виді позбавлення волі (на певний строк та довічного позбавлення волі), що обумовлюється сутністю даного виду покарання.
   
Список літератури

1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К.,1996.
2. Кримінально-виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 3-4. - Ст. 21.
3. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 34, ст. 451
4. Закон України Про загальну середню освіту від 13.05.1999 № 651-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 28, ст.230
5. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» від 29.12.2014 № 2186/5[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws /show/z1656-14
6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 26.02.1998 № 1-рп/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws /show/v001p710-98
7. Бандурко А. М., Севастьянов В.П. Правовое положение осужденных к лишению свободы: Пособие. - X., 1997. - С. 247
8. Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право України: Навчальний посібник. – 2-е вид, доп.і перероб. – Д.:Дніпроп, держ.ун-т внут. справ, 2007. –244с.
9. Бородовська Н. Забезпечення правового статусу засудженого до позбавлення волі // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. -№9.-С. 104-113.
10. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в со- циалистическом обществе / Н. В. Витрук. – М. : Наука, 1989. – 229 с.
11. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР (Государ- ственное и материально-правовое исследование) / И. А. Галаган. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 252 с.
12. Кирилюк А. В. Обмеження в правах засуджених до позбав¬лення воді у контексті цілей пенітенціарної діяльності // Акт. пробл. сучасної пенітенц. політики України. - К., 1996.
13. Кримінально-виконавче право України: Підр. для студ. юрид. спец, вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степа-нюка. - X., Право, 2005. - 256 с.
14. Кушніренко О. Г. Права і свободи людини та громадянина : навч. по- сіб. / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько. – Х. : Факт, 2001. – 437 с.
15. Матузов Н. И. Теория государства и права : учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – 3-е изд. – М. : Дело АНХ, 2009. – 528 с.
16. Новоселов В. И. Правовое положение граждан в советском государ- ственном управлении / В. И. Новоселов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 217 с.
17. Осауленко О. Підзаконне регулювання прав та свобод осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі // Кримін.-викон. система України: теорія, практика, законодавство: Матеріали НЖ. 21-22 квітня 1994 р. - К., 1994.
18. Патюлин В. А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений) / В. А. Патюлин. – М. : Наука, 1974. – 246 с.
19. Пуйко В. Н. Правові проблеми забезпечення соціально-правового статусу засуджених до позбавлення волі // Пробл. пенітенц. теорії і практики // Щорічн. бюл-нь КІВС. - К.: «МП Леся», 2003.-№ 8.-С. 11-16.
20. Пустобаєва Ю. А. Загальне визначення поняття правового статусу людини та громадянина і співвіднесення його з поняттям правового становища засуджених // Вісник НУВС. - Харків, 2003. - Вип. 22. - С 213-218.
21. Степанюк А. Х. Кримінально-виконавчі правовідносини як форма кримінально-виконавчої діяльності / А. Х. Степанюк // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – № 2. – С. 182–193.
22. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
23. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы общей части. - М., 1984.
24. Трубников В. М„ Чеботарева Ю.А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: Монографія. - X.: ХНУ ім. В. Н. Ка-
разіна, 2006. - 372 с
25. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М. : Юриздат, 1974. – 340 с.
26. Якимов А. Ю. Статус субъекта права (Теоретические вопросы) / А. Ю. Якимов // Гос-во и право. – 2003. – № 4. – С. 5–10.
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.