17 . 07 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ



№ роботи: 2068
розділ: Адміністративне право України
тип: Дипломна робота
об'єм: 104
винагорода автору: 450 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
1.1. Система органів виконавчої влади в Україні. Місце центральних органів виконавчої влади у системі органів виконавчої влади
1.2. Функції центральних органів виконавчої влади та принципи їх функціонування
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
2.1. Види центральних органів виконавчої влади та їх характеристик
2.1.1. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
2.1.2. Служба як орган ЦОВВ
2.1.3. Агентство
2.1.4. Інспекція
2.1.5. ЦОВВ зі спеціальним статусом
2.2. Структурні підрозділи ЦОВВ
РОЗДІЛ ІІІ. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
3.1. Центральні органи виконавчої влади в європейських країнах
3.2. Адміністративно-правове регулювання функціонування ЦОВВ у Італії, Німеччині та Швейцарії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Актуаль ність дослідження центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) спричинена їх важливим місцем в системі органів виконавої влади та реалізацією завдань в сфері державного управління економічними, адміністративно-політичними та соціально-культурними процесами. Ефективна діяльність центральних органів виконавчої влади є однією з найважливіших умов розвитку України як правової, демократичної і соціальної держави. Сьогодні нагальною є проблема удосконалення системи центральних органів виконавчої влади та необхідності створення єдиної законодавчої бази і приведення її до загальновизнаних стандартів демократії забезпечення виконавчого процесу.
Подальше здійснення реформування системи центральних органів виконавчої влади передбачає усунення дублювання функцій ЦОВВ, чіткого розподілу сфер діяльності, їх структурної оптимізації з використанням позитивного європейського досвіду.
Результати аналізу практики вітчизняного та зарубіжного досвіду, досліджень і публікацій з питань організації функціонування ЦОВВ у європейських країнах засвідчують, про збільшення ролі ЦОВВ в системі органів виконавчої влади.
Вивчення методологічних підходів дає змогу одержати цінний матеріал для оцінювання стану системи ЦОВВ порівняно з іншими країнами, що надзвичайно важливо в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів.
Отже, зважаючи на вище вказане питання ЦОВВ в Україні та європейських країнах є надзвичайно актуальним в умовах сьогодення.
Аналіз сучасного стану теоретичної та практичної розробки питання ЦОВВ в Україні та європейських країнах дає змогу виявити деякі проблемні моменти, які необхідно розглянути і запропонувати шляхи їх вирішення. Зокрема, йдеться про збереження впливу традиційних підходів і методів у теоретичному аналізі феномену ЦОВВ, існування прогалин та суперечностей у правовому регулюванні питань, повязаних із діяльністю ЦОВВ.
Слід відзначити, що загальнотеоретичні питання правовго статусу ЦОВВ досліджувались у наукових працях таких науковців як: В. Б.Аверянов, Ю.П. Битяка, Д.Н. Бахрах, В.О.Серьогін, Н.Р.Нижник, І.П. Голосніченко, Н. В.Гудима, О.П.Западинчук, О.В.Хоменко, Ю.О.Фрицький, А.М.Школик О.Ю. Янчук О.Н. Ярмиш та ряд інших вчених. Проте, не зважаючи на значну кількість публікацій у окресленій сфері, проблема діяльності ЦОВВ в Україні та європейських країнах залишається комплексно недослідженою.
Неоднозначним і невирішеним у вітчизняній юридичній літературі є питання відносно терміну „центральний орган виконавчої влади”, функцій та принципів діяльності ЦООВ, їх класифікації.
Метою дослідження є узагальнення на основі врахування досягнень науки адміністартивного права, юридичної практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду діяльності ЦОВВ та його основних елементів.
Для досягнення зазначеної мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути систему органів виконавчої влади в Україні та місце ЦОВВ у системі органів виконавчої влади;
- дослідити функції ЦОВВ та принципи їх функціонування;
- визначити види центральних органів виконавчої влади та навести їх характеристику;
- охарактеризувати структурні підрозділи ЦОВВ;
- проаналізувати ЦОВВ в європейських країнах;
- розглянути адміністративно-правове регулювання функціонування ЦОВВ у Італії, Німеччині та Швейцарії;
- узагальнити матеріал та зробити висновки.
Обєктом дослідження є суспільні відносини з приводу діяльності центральних органів виконавчої влади.
Предметом дослідження є система центральних органів виконавчої влади в Україні та європейських країнах.
В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи до вивчення обраного предмета дослідження. З цією метою використано низку загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема:
- формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувались сутність основних дефініцій. Найбільш повно використовувались такі прийоми формально-логічного методу, як опис та аналіз правовідносин із приводу формування та реалізації правового статусу ЦОВВ, його основних елементів та їх відповідного правового регулювання;
- діалектичний метод для пізнання соціально-правових явищ;
- історичний метод, який проявився у виявленні історичних обставин, які зумовили виникнення, розвиток та характер ЦОВВ;
- порівняльно-правовий метод, який практично проявився у порівняльному аналізі конституційно-правових актів різних держав щодо ЦОВВ, за допомогою якого були встановлені загальні закономірності та визначений відповідний позитивний досвід зарубіжних країн;
- структурно-функціональний метод, використання якого дало змогу детально розглянути основні елементи ЦОВВ та визначити їх місце в системі виконавчої влади.
- конкретними методами дослідження були аналіз та синтез, що використовувалисть у роботі для дослідження правовідносин щодо діяльності ЦОВВ.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження питань, присвячених ЦОВВ, показало важливість та складність цієї правової категорії. Але, не зважаючи на важливість та актуальність цієї теми, вона на сьогодні фактично залишається комплесно недослідженою.
Провівши огляд літературних джерел, нами узагальнено основні підходи до визначення поняття «виконавчої влади» та «центрального органу виконавчої влади». На підставі чого запропоновано наступне визначення: «виконавча влада - це окрема гілка державної влади, на яку покладається завдання щодо здійснення управлінської діяльності в державі, відповідно до законодавства, через призму спеціально створених державних органів».
За організаційно-правовим рівнем Конституція України виділяє наступні види органів виконавчої влади:
- вищий орган у системі органів виконавчої влади - Кабінет Міністрів України;
- центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) - міністерства та інші центральні органи;
- місцеві органи виконавчої влади - обласні, районні державні адміністрації.
Поняття «центральний орган виконавчої влади» запропоновано визначати наступним чином: «центральний орган виконавчої влади – це утворена Кабінетом Міністрів України міністерство або іншим центральним органом виконавчої влади структура, повноваження якої поширюється на всю територію України та керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, який передбачений чинним законодавством України.
Досліджено питання щодо співвідношення функцій та завдань ЦОВВ. В ст. 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» закріплено основні завдання міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах. На наше переконання, ці завдання по сутi бiльш наближенi до функцiй мiнiстеpств, адже йдеться пpо основнi напpями дiяльностi цих оpганiв, якi здiйснюються систематично, на постiйнiй основi. Варто відмітити, що на даний чаc практичнo вci центральнi oргани викoнавчoї влади України мають вбудoваний кoнфлiкт iнтереciв, який зумoвлений неoбхiднicтю реалiзацiї в oднoму oрганi кoнфлiктних типiв функцiй.
Основними завданнями ЦОВВ є:
- забезпечення нормативно-правового регулювання;
- визначення пріоритетних напрямів розвитку;
- інформування та надання розяснень щодо здійснення державної політики;
- узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;
- здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України».
Також, на нашу думку, невдалою є спроба законодавця розмежувати центральні органи виконавчої влади залежно від функцій, які ними виконуються.
Під принципами слід розуміти основні, найбільш загальні ідеї, правові начала, вихідні ідеї, що поклaдені в оcнову діяльноcті центрaльних оргaнів виконaвчої влaди тa нa оcнові яких здійcнюєтьcя прaвове тa оргaнізaційне зaбезпечення діяльноcті відповідного оргaну. Іншими cловaми, принципи визнaчaють, нa яких caме зacaдaх повиннa здійcнювaтиcя діяльніcть кожного центрaльного оргaну влaди у відповідній cфері cуcпільних відноcин. На законодавчому рівні закріплено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини, і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.
Розглянуто основні види ЦОВВ, а саме: міністерство, службу, агентство, інспекцію та ЦОВВ зі спеціальним статусом.
Встановлено, що міністерства – це особливі органи, що принципово різняться від інших центральних органів виконавчої влади. Звідси міністерства є своєрідним «продовженням» уряду і мають здійснювати розробку та організацію впровадження урядової політики. Проте мініcтерcтва не повинні входити до однієї структурної ланки нарівні з іншими ЦОВВ.
Служба утворюється у разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам. Адміністративні послуги - це публічна, суспільно значуща діяльність, яка забезпечує реалізацію прав, свобод та законних інтересів громадян та реалізується у формі правовідносин між субєктами владних повноважень та споживачем послуги.
Головною функцією державних служб є забезпечення державними послугами громадян та юридичних осіб. Саме ця функція, має якісно змінити систему державного управління та сприяти подоланню корупції.
Агентство - це центральний орган виконавчої влади, більшість функцій якого становлять функції з управління обєктами державної власності, що належать до сфери його управління. Агентства мають управлінські функції щодо державного майна й надають послуги юридичним особам, які повязані з обєктами державної власності.
Дeржaвнi iнспeкцiї - цe вид ЦOВВ, щo виник у прoцeсi oптимiзaцiї їх систeми нa oснoвi функцioнaльнoгo критeрiю. При цьoму, пeрeтвoрeння бaзувaлися нa умoвнo виключних цiлях: скoрoчeння чисeльнoстi упрaвлiнськoгo aпaрaту, витрaт нa йoгo утримaння тa вoднoчaс – пiдвищeння eфeктивнoстi упрaвлiння. Дeржaвнi iнспeкцiї, крiм oснoвнoгo нaпрямку дiяльнoстi, рeaлiзують тaкoж дoдaткoвi функцiї, хaрaктeрнi iншим ЦOВВ: сприяння фoрмувaнню дeржaвнoї пoлiтики; нaдaння aдмiнiстрaтивних пoслуг; упрaвлiння oбєктaми дeржaвнoї влaснoстi.
ЦОВВ із спеціальним статусом — це особливий вид органів державної влади, передбачений законодавством та всі питання щодо його діяльності (створення, організація, діяльність та взаємовідносини з іншими органами) мають вирішуватися в індивідуальному порядку, тобто прийняття відповідних локальних законів.
Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»: Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом. Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України.
Висвітлено питання структурних підрозділів ЦОВВ. До основних структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади належать керівництво (керівник і його заступники), колегія, урядові органи державного управління, патронатні служби, центральний апарат (функціональні відділи і управління), територіальні органи, науково-технічні ради, робочі та консультативні органи.
Розглянуто європейський досвід функціонування ЦОВВ. Таким чином, в країнах Європейського Союзу за багато років склалася трьохрівнева модель центральних органів виконавчої влади. Зокрема, до першого рівня відноситься Кабінет Міністрів, до другого рівня – міністерства, національні регулятори та органи зі спеціальним статусом, визначені в Конституції, до третього – служби, агенції та інспекції.
Дoсвiд рoзвинених єврoпейських крaїн свiдчить, щo системa ЦOВВ, її oргaнiзaцiйнa структурa фoрмується вiдпoвiднo дo aктуaльних зaгaльнoдержaвних функцiй (внутрiшнiх i зoвнiшнiх), a вiдтaк не є зaстиглoю, a перioдичнo змiнюється.
Мexaнiзм aдмiнicтpaтивнo-пpaвoвoгo peгулювaння ЦOВВ - цe мexaнiзм iмпepaтивнo-нopмaтивнoгo упopядкувaння opгaнiзaцiї i дiяльнocтi ЦOOВ тa фopмувaння cтiйкoгo пpaвoвoгo пopядку їx функцioнувaння. Тaкиx мexaнiзм, як пpaвилo, зaкpiплeний в кoнcтитуцiяx євpoпeйcькиx кpaїн.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.