24 . 02 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення



№ роботи: 2063
розділ: Кримінальне право України
тип: Курсова робота
об'єм: 29
винагорода автору: 150 грн

Зміст:

Вступ
Розділ 1. Сутність видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
Розділ 2. Правова основа екстрадиції
Розділ 3. Процесуальний порядок екстрадиції
Висновки
Спсиок використаних джерел


ВСТУП

Обєктивні процеси розвитку сучасної цивілізації, провідною ознакою яких є глобалізація, супроводжуються виникненням нових загроз в кримінальному середовищі, перетворенням організованої злочинності у транснаціональну форму, яка є особливо небезпечною і з погляду її впливу на соціально-економічні та політичні процеси, що відбуваються у світі та в Україні. Особлива небезпека транснаціональної злочинності, що обумовлює необхідність зміцнення міжнародного співробітництва між країнами з метою забезпечення невідворотності кримінального покарання осіб, які вчинили суспільно небезпечні кримінальні діяння.
На даний момент дослідження інституту видачі злочинців (екстрадиції) є актуальним з точки зору теорії і практики кримінально-процесуального права. Безумовно, воно також є затребуваним в сучасній юриспруденції.
Треба зауважити, що проблеми екстрадиції були піддані грунтовному дослідженню, про що свідчить значна кількість спеціальних робіт, серед яких праці таких авторів, як В.С.Березняк, Р.М. Валеев, А. Г. Вениаминов, О.І. Виноградова, Т.С. Гавриш Л. Н. Галенская, Г.В. Ігнатенко, О.І. Тиунов, Н.А. Сафаров, М,П, Свистуленко М. П. та цілий ряд інших.
Не дивлячись на значний масив спеціальної літератури з питань екстрадиції, у вітчизняній правовій науці, зокрема, у науці кримінально-процесуального права України залишаються не повністю дослідженими саме процедурні елементи цього правового явища. На складність екстрадиційних процедур вказують такі дослідники як О.М. Бандурка, В.Ю. Захарченко, В.Т. Нора, Н.М. Пиріг, М.Є. Шумило, зазначаючи при цьому, що на початку ХХІ століття цей правовий інститут перебуває у стані динамічного розвитку. Держави укладають міжнародні договори, в яких йдеться про можливості видачі осіб, приймають нові закони про видачу, збільшується судова практика, яка стосується екстрадиції, відбуваються процеси гуманізації екстрадиційних процедур.Зазначені вище фактори й обумовили обрання теми дослідження,
В якості предмету дослідження курсової роботи виступили відносини з видачі осіб, що вчинили злочин (екстрадиції).
Обєктом дослідження є комплексний аналіз інституту видачі злочинців (екстрадиції) через вивчення нормативно-правових актів національного та міжнародного права, що регулюють міжнародні відносини з питань екстрадиції.
Мета роботи - дослідження видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, як форми міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні.
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі поставлені такі завдання:
- зясувати сутність видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;
- розглянути правову основу екстрадиції;
- дослідити процесуальний порядок екстрадиції;
- узагальнити матеріал та зробити висновки.
Методологічну основу дослідження становить сукупність визнаних наукових методів і прийомів дослідження. Серед них слід виділити логічний, діалектичний, історичний, системний методи. Крім цього у процесі дослідження були використані порівняльний, формально-логічний та інші методи.

ВИСНОВКИ

Отже, узагалюнючи проведене дослідження нами сформовано наступні висновки.
У першому розділі роботи нами уточнено поняття екстрадиції. Серед безлічі запропонованих вченими дефініцій, найбільш повним, ми вважаємо, подане О. Виноградовою, під чим слід розуміти процес, який ґрунтується на міжнародних договорах, загальновизнаних принципах міжнародного права, нормах внутрішнього законодавства і повязаний з наданням державами правової допомоги, що полягає у передачі підозрюваного, обвинуваченого або засудженого державою, на території якої він перебуває, державі, на території якої він вчинив злочин або громадянином якої він є або державі, що потерпіла від злочину, для притягнення його до кримінальної відповідальності або виконання винесеного вироку суду.
Другий розділ дослідження присвячений правовій основі екстрадиції. Правовою основою екстрадиції є базові правила, закріплені у правових нормах конвенцій і міжнародних договорах про врегулювання процедури видачі особи (екстрадиції) та внутрішньодержавних нормативних актах, якими регламентуються базові підстави здійснення процедури екстрадиції (видачі та відмови у видачі) – принципи екстрадиції. Серед нормативно-правових актів варто виділити наступні: Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р., додаткові протоколи до неї 1975 і 1978 років; Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р.; Конституція України; Кримінальний процесуальний кодекс України; Кримінальний кодекс України та інші.
У третьому розділі роботи розглядаються питання, що стосуються процесуального порядку екстрадиції.
Екстрадиція включає офіційний запит про видачу особи, її встановлення на території однієї держави, перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі, а також прийняття рішення за запитом та фактичну передачу такої особи іншій державі, компетентні органи якої звернулися із запитом про видачу.
На підставі проведено дослідження нами запропоновано наступні пропозиції:
- недоречно вважати принцип презумпції невинуватості як гарантію особам, стосовно яких застосовується процедура екстрадиції, – цей принцип у цьому випадку не діє, оскільки перешкоджає забезпеченню швидкого, повного вирішення питань, щодо можливості екстрадиції;
- на нашу думку, положення відносно того, що «клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину», потребує деталізації з метою підсилення гарантій особам, відносно яких має бути застосована екстрадиційна процедура, конкретизації вимог щодо екстрадиції та розширеного обґрунтування її необхідності.
- застосування саме добровільної видачі, тобто спрощеної процедури видачі за умови волевиявлення або вільної згоди на те особи, яка видається, не повинно мати місця в українському кримінальному судочинстві.
   
Список літератури

1. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (Редакція станом на 06.10.2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-в р
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws /show/4651-17
3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4. rada. gov.ua/laws/show/2341-14
4. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991 р. № 1543-XII [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1543-12
5. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws /show/995_033
6. Європейська Конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах 1983 р. (ратифікована Законом України від 16 січня 1998 р.) // Офіційний вісник України. - 1998. - №13.
7. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws /show/994_008
8. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у запобіганні, розкритті та розслідуванні злочинів від 09.01.1997 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws /show/z0054-97
9. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, повязаних з їх екстрадицією: Постанова Пленуму Верховного суду України від 210 8.10.2004 року №16 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://advokat-ua.com.ua/ postanova-vsu-8-10-2004-16
10 . Єдиний державний реєстр судових рішень. Справа № 1407/1890/2013. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Re view/16213561
11. Березняк В.С. Екстрадиція як інститут кримінально-процесуального права України: монографія /В.С. Березняк, В.М. Тертишник. – Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 188 с.
12. Валеев Р. М. Выдача преступников в современном международном праве (некоторые вопросы теории и практики). – Казань, 1976.
13. Вениаминов А. Г. Институт экстрадиции как форма международно- правового сотрудничества Российской Федерации в сфере уголовного судопроизводства : автореферат дисс. … канд. юрид. наук / А. Г. Вениаминов. – М., 2010. – 27 с.
14. Виноградова О. І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю: Дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2000.
15. Виноградова О. І. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини / О. І. Виноградова // Ад- вокат. — 1999. — № 1. С. 125-131
16. Гавриш Т. С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): Монографія / Т. С. Гавриш. – Х.: Право, 2006. – 192 с
17. Галенская Л. Н. Международная борьба с преступностью. – М., 1972. – 167 с
18. Горбунов Л.М. Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу за ред. Горбунова Л.М. - Київ: видавництво «Ін Юре» 2007. - 912 с.
19. Звирбуль В. К. Выдача уголовных преступников / В. К. Звирбуль, В. П.. — М., 1974. - 450 с.
20. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред.: С.В. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко. – Х.: Одіссей, 2013. – 1104 с.
21. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. Т.1 /О.М. Бандурка, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П.Пшонки, А.В. Портнова – Х.: Право, 2012. – 768 с.
22. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково–практичний коментар/ за ред. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстиніан, 2012. – 1217 с.
23. Международное право. Учебник для вузов / Отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 584 с.
24. Сафаров Н. А. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики / Н. А. Сафаров. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 416 с
25. Свистуленко М. П. Екстрадиція (видача злочинців) як правова категорія / М. П. Свистуленко / / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. — Вип. 57.
26. Симсон Э. О невыдаче собственных подданных. – СПб., 1892. - 89 с.
27. Теоритичні та практичні проблеми при видаці осіб (екстрадиції) під час досудового розслідування в сучасному правовому просторі. Пиріг Н.М. - Київ 2014.
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.