21 . 04 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Загальні принципи зберігання інформації. Організація банків даних. Переваги банків даних. Кори



№ роботи: 2047
розділ: Інформатика
тип: Контрольна робота
об'єм:
винагорода автору: 150 грн

Зміст:

1. Загальні принципи зберігання інформації. Організація банків даних. Переваги банків даних. Користувачі банків даних
2. Практичне завдання
А) Дано три цілих позитивні числа А, В, С. Обчислити значення функції:

при K=0;
при K=1;
при K=2.

Б) Протабулювати функцію y=cos(x) на відрізку [0,π] з кроком h=0.1 і визначити мінімальне значення функції на цьому проміжку.
Список використаних джерел

Уривки з роботи:
1.1 Загальні принципи зберігання інформації

Існують два підходи до організації масивів даних на носіях інформації: файлова організація та організація у вигляді баз даних.
Файлова організація припускає спеціалізацію й зберігання даних в файлах, орієнтованих, як правило, на одну прикладну задачу, і забезпечується самим прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягти високої швидкості обробки даних, але має суттєві недоліки:
- значну надмірність даних. Вузька спеціалізація програм і файлів спричиняє необхідність зберігання однакових елементів даних у різних системах (дублювання інформації);
- неможливість виявлення суперечливих даних. Причина очевидна -для виконання тих самих дій з різними файлами потрібні різні програми, а керування здійснюється різними особами (групами осіб);
- низький рівень задоволення інформаційних запитів користувачів. Розроблені для спеціалізованих прикладних програм файли не можна використати для задоволення запитів користувачів, що перекривають дві й більше предметні області. Більше того, файлова організація даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи знаходяться в наявних файлах [6, с. 59].

1.2. Організація банків даних
Описані вище загальні принципи зберігання інформації можуть здатися зайво абстрактними й далекими від вирішення практичних завдань. Це наслідок універсальності даних понять, орієнтованих на охват усього розмаїття додатків інформаційних систем та технологій. Розглянемо тепер організацію БД і СУБД більш конкретно. Зазначимо відразу, що термінологія в даній області сильно розрізняється залежно від місця видання літератури і навіть від конкретних БД. За кордоном замість терміна «банк даних» частіше використовується словосполучення «система бази даних» (database system) [6, с. 65].

1.3. Переваги банків даних
Особливості організації даних у вигляді БНД визначають їхні основні переваги перед файловою організацією. Наявність єдиного відображення певної частини реального світу дозволяє забезпечити несуперечність і цілісність інформації, можливість звертатися до неї не тільки при вирішенні заздалегідь визначених завдань, але й з нерегламентованими запитами. Інтегроване зберігання скорочує надмірність збережених даних, що призводить до скорочення витрат не тільки на створення й зберігання даних, але й на підтримку їх в актуальному стані. Використання БНД при правильній їхній організації повинне істотно змінити діяльність установи, де вони впроваджуються: привести до забезпечення більшої доступності даних для всіх категорій співробітників, скороченню документообігу, можливості одержання різ­номанітних за формою й змістом документів, перерозподілу функцій між співробітниками, зміні характеру виконуваних функцій та, як наслідок, поліпшенню всієї системи керування підприємством. Централізоване керування даними також дає цілий ряд переваг.

1.4. Користувачі банків даних
У процесі створення й експлуатації БНД з ним взаємодіють користувачі різних категорій. Бази даних створюються для задоволення потреб кінцевих користувачів. Найчастіше - це фахівці конкретних предметних областей, що використовують БД для виконання своїх професійних обовязків.
Останнім часом БД все частіше використовуються і для задоволення невиробничих інформаційних потреб. Кінцеві користувачі - найбільш численна група користувачів.
Категорія «кінцеві користувачі» неоднорідна: кінцеві користувачі розрізняються широтою інформаційних потреб, кваліфікацією, режимами взаємодії із БНД та ін. Це можуть бути випадкові користувачі, що звертаються до бази даних час від часу, а можуть бути й регулярні користувачі. Кінцеві користувачі можуть відрізнятися один від одного і ступенем володіння обчислювальною технікою. Від кінцевих користувачів не можна вимагати якихось спеціальних знань в області обчислювальної техніки і мовних засобів.
   
Список літератури

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: учебник / под общ. ред. И.Т.Тибулина. -М.: Финансы и статистика ,2000.- 416с.
2. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: навч. посібник / А.М.Береза.- К.:КНЕУ,1998.-140с.
3. Информационные системы в экономике / под.ред. В.В.Дика.-М.:Финансы и статистика,1996.- 272с.
4. Інформаційні системи і технології в економіці: посібник / за редакцією В.С.Пономаренка. -К.: Видавничий центр «Академія», 2002.-544с.
5. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах / Рогач І.Ф. та ін.- К.: КНЕУ,2001.- 324с.
6. Інформаційні системи та технології: навч. посіб. для студентів за напрямом підготовки «Транспортні технології» / О. В. Грицунов; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 222 с.
7. Мельник Л.Г. Экономика информации и информационные системы предприятия: учебн.пособие / Л.Г.Мельник, С.Н.Ильяшенко, В.А.Касьяненко.- Сумы: ИТД Университетская книга, 2004.-400с.
8. Мишенин А.И. Теория экономических информационных систем: М.: Финансы и статистика, 2000.- 240с.
9. Олійник А.В Інформаційні системи і технології у фінансових установах: навч.посібник /А.В.Олійник,В.М.Шацька.-Львів : Новий Світ-2000, 2006.- 436с.
10. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: навч.посібник.-К.:КНЕУ, 2001.-420с.
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.