21 . 08 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Стилі педагогічного спілкування



№ роботи: 1889
розділ: Педагогіка
тип: Курсова робота
об'єм: 40
винагорода автору: 120 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ТВОРЧИЙ ТА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
1.1. Педагогічне спілкування - особливий вид творчості
1.2. Можливості оволодіння навичками педагогічного спілкування
1.3. Педагогічне спілкування як взаємодія освітнього процесу
1.4. Стилі педагогічного спілкування та особливість їх застосування до старшокласників
1.5. Значення індивідуального стилю спілкування і засоби підвищення комунікативності педагога
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВИСНОВКИ
У пізнавчальному і навчальному спілкуванні у молодших школярів виникає багато проблем. Деякі з них окремі школярі можуть вирішити самі, але більшість - у змозі лише з допомогою вчителя і батьків, якщо, звичайно, ті добре розуміють одне одного і вміють проводити спільну виховну роботу.
Важливими особливостями дітей цього віку є слабка саморегуляція своїми емоціями і діями. Це виявляється у неадекватних реакціях на ситуації, які виникають у вигляді несподіваних навіть для самих дітей вчинках - плач, образи. У багатьох учнів проявляється непосидючість, постійні бажання звертатися до вчителя по допомогу у дрібницях, нездатність зосередитись на виконанні завдання. Вимогливе ставлення до навчальної роботи учнів на уроці, швидкий темп уроку призводять до передчасної втоми, яка теж проявляється по-різному: в когось з’являється сонливість, байдужість до завдань, впертіть, хтось починає пустувати. Часом впертість проявляється у несприйнятті настанов учителя.
Вчитель має різними способами розвивати у дитини ці якості, націлювати її на самовиховання, підтримувати впевненість у собі, але ні в якому разі не карати постійно за те, що вона не встигла вивчити урок. Якщо не з’ясовувати причини небажаної поведінки дитини, то результатом може бути лише поглиблення проблеми спілкування учня і вчителя.
Проблема у спілкуванні може виникнути з приводу важкої адаптації дитини до школи. Проявляється це по-різному; і як небажання йти до школи, сльози, впертість, а інколи і маленька помста вчителеві.
Вчителеві треба знати не тільки тих дітей, які важко піддаються адаптації, а й тих, котрі відчувають приховану тривогу. Необхідно своєчасно з’ясувати труднощі, які виникають у дитини, і надати їй допомогу. Інакше у таких дітей негативні емоції через перебування у школі стають стійкими і формується негативне ставлення до навчання. Причиною труднощів адаптації часто буває відсутність навичок соціального контакту при недостатньому розвиткові усного мовлення.
Спілкування вчителя і молодших школярів стає проблемним, якщо вчитель застосовує авторитарний стиль виховання, переоцінює власний авторитет, має підвищену самовпевненість, якщо у нього відсутні педагогічний такт, витримка.
Важливу роль у такому саморегулюванні поведінки молодшого школяра відіграє оцінка, а згодом і самооцінка його дій і вчинків. Для першокласника оцінка вчителя є справжньою подією. Вміло використана, вона зміцнює інтерес дитини до школи, навчальної діяльності, посилює відповідальність учня за сумлінне виконання завдань. Оцінка ефективніше діє, коли вона має не узагальнений, а конкретний характер, коли не переноситься на особистість у цілому (гарний учень чи поганий).
Виховання дітей буде якісним за умови тісного контакту вчителя і сім’ї. Бо хоч би як добросовісно працював учитель, якщо він не знає, як дитина виховується в сім’ї, він не досягне бажаного результату. Постійне спілкування з батьками своїх вихованців, - ось можливість глибше і всебічно вивчити кожного з них. Головне, не нав’язувати своєї думки, а переконувати батьків у доцільності прийнятого конкретного рішення (до тієї чи іншої дитини), зробити їх своїми спільниками.
Інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває за-гальнонавчальні навички дітей. Однак інформативність і привабливість змісту навчального матеріалу самі собою не забезпечують ефективності його засвоєння і розвитку окремих сторін особистості молодшого школяра.
Впровадження технологій особистісно орієнтованого навчання є актуальним питанням і для наших шкіл.
Особистісно орієнтовані уроки на початковому етапі їх впровадження потребують більше вимог до вчителя, щоб підготувати зміст навчального матеріалу, визначити види діяльності учнів, готувати завдання на вибір, організовувати різні форми роботи на уроці, враховуючи обсяг навчального матеріалу, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру своєї допомоги їм, вміння відчувати кожну дитину на уроці та поза ним.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.