20 . 04 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Специфіка розвитку індивідуально-типологічних особливостей молодших юнаків-школярів



№ роботи: 1823
розділ: Психологія
тип: Курсова робота
об'єм: 42
винагорода автору: 130 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХІЧНОГО
РОЗВИТКУ ПІДЛІТКА
1.1. Особливості фізичного розвитку
1.2. Особливості навчальної діяльності підлітків
1.3. Особливості трудової діяльності молодших
юнаків-школярів
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ
ПРОЦЕСІВ МОЛОДШИХ ЮНАКІВ-ШКОЛЯРІВ
2.1. Розвиток уваги
2.2. Розвиток відчуттів і сприймань
2.3. Розвиток пам’яті
2.4. Розвиток мислення
2.5. Розвиток уяви
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ
ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
МОЛОДШИХ ЮНАКІВ-ШКОЛЯРІВ
3.1. Методи та процедури дослідження
3.2. Аналіз результатів дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 років. Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком.
Цей період називають перехідним, тому що в цей час відбувається перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному відношеннях. Перехід цей характеризується кількісними і якісними змінами в організмі підлітка. Відбувається статеве дозрівання. Значних змін зазнає психічна діяльність підлітка. Відживають попередні дитячі інтереси, народжуються нові. Змінюються стосунки з дорослими і товаришами. Яскраво виявляється прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки. Ці зміни з часом проходять досить бурхливо.
Нові інтереси й прагнення підлітка бувають мінливими. Стосунки із старшими, зокрема батьками і педагогами, стають складнішими, особливо якщо старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитися до нього, як до дитини. Це часто створює складні ситуації. Частішими стають, порівняно з молодшим шкільним віком, прояви негативізму, неслухняності та інші порушення норм поведйки. Тому нерідко й називають підлітковий період важким, критичним віком.
Справді, кризи на цьому етапі розвитку бувають, але вони не е неминучими. І негативізм у поведінці підлітка не є обов’язковим, хоч особливості його розвитку містять у собі певні передумови для його виникнення. Цей період у житті дитини може стати й часто стає важким у виховному відношенні, якщо батьки та й інші дорослі, що оточують підлітка, не обізнані з особливостями його розвитку, не зважають на них і продовжують виховувати його так, як виховували у молодшому шкільному віці, або ж, навпаки, ставлять до нього такі вимоги, як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги до себе. Труднощі у їх вихованні зникають, якщо вихователі розуміють зміни, які відбуваються в психічному житті дітей цього віку, поважають ті нові тенденції, які в ньому народжуються, і сприяють їх реалізації, відповідно організовуючи різні види їх діяльності, взаємини в колективі, участь у громадському житті нашої країни.
Проблема кризи розвитку підлітка давно привернула до себе увагу психологів. Були спроби розглядати кризи як неминуче явище, зумовлене біологічними факторами (Ст. Холл); зокрема, статевим дозріванням організму, суперечностями між сексуальним його розвитком і суспільним обмеженням, заборонами (З. Фрейд). У ході дальшого вивчення цієї проблеми було показано неспроможність біологічних концепцій кризи. На думку деяких психологів (К. Левін), проблему криз у підлітковому віці треба розглядати, зважаючи на зміни соціального стану підлітка.
Проблема кризи підліткового віку складна. Розв’язуючи її, треба виходити з єдності біологічних змін, що настають в організмі підлітка, і змін у соціальних умовах його життя, його взаємин з ровесниками і з дорослими. Це дає можливість з’ясувати, коли виникають кризи, який вони мають характер, як вони переборюються і як позначаються на становленні особистості підлітка.
Фізичний розвиток підлітка та набуті в попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його положення в школі, в сім’ї, в суспільстві. Підліток включається в складнішу, ніж у молодших класах, навчальну діяльність. Вивчення систематичних курсів математики, мови, історії, літератури, природознавства та інших наук потребує від підлітка значного розумового напруження, організованості, відповідальності, дисциплінованості й самостійності, використання й розвитку своїх сил. У середніх класах учень навчається вже не в одного, а в кількох учителів, йому треба пристосовуватися до них, задовольняти їх вимоги. У підлітковому віці учні більше включаються в суспільно корисну працю. Істотно змінюються стосунки підлітків з дорослими і ровесниками. Дорослі ставлять до них підвищені вимоги щодо виконання навчальних завдань, різних доручень, культури поведінки, стосунків з товаришами, самообслуговування, самостійності.
Збагачуються стосунки підлітків у класному й шкільному колективах, зокрема між хлопцями й дівчатами. Учні середнього шкільного віку беруть активну участь в учнівській художній самодіяльності, виступають на олімпіадах і конкурсах. Під впливом усіх цих умов життя й діяльності підлітків складаються вікові та індивідуальні особливості їх психічного розвитку.
Предмет дослідження - специфіка розвитку індивідуально-типологічних особливостей молодших юнаків-школярів.
Об’єкт дослідження - психологія підлітка.
Мета дослідження - дослідити специфіку розвитку індивідуально-типологічних особливостей молодших юнаків-школярів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Розглянути загальну характеристику психічного розвитку підлітка.
2. Проаналізувати специфіку розвитку пізнавальних процесів молодших юнаків-школярів
3. Дослідити розвиток індивідуально-типологічних особливостей молодших юнаків-школярів.
   
Список літератури

 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.