21 . 08 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Сутність процесу виховання, його принципи та методи



№ роботи: 1810
розділ: Педагогіка
тип: Курсова робота
об'єм: 44
винагорода автору: 100 грн

Зміст:

ВСТУП
1. Процес виховання та його суть
2. Принципи виховання
2.1. Характеристика принципів виховання
2.2. Основні вимоги принципів виховання
3. Методи виховання
3.1. Поняття про методи виховання та їх класифікація
3.2. Методи безпосереднього вихованого впливу
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИСНОВОК
Процес виховання - це динамічне складне педагогічне явище, яке відбувається на основі цілеспрямованого й організованого впливу вихователів, соціального середовища на розум, почуття, волю вихованця з метою формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Вихованцями є всі громадяни, різні колективи, сім’ї, службовці та ін. У традиційній педагогіці є жорстка ланка - суб’єкт-об’єктні взаємини у виховному процесі. Жорсткий характер цих взаємин, виходячи з гуманістичних основ сучасної педагогіки, важко обгрунтувати. Тут необхідно мати на увазі ряд обставин, які суттєво впливають як на специфіку діяльності будь-якої особистості, так і на весь виховний процес.
Принципи виховання - важливий розділ теорії виховання. Це знання про сутність, зміст, структуру виховання, його закони, закономірності, що проявляються як норми виховної діяльності у різних освітньо-виховних системах, оптимальні науково обгрунтовані регулятори виховної практики.
“Принципи виховання - вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації”. Вони стосуються:
- регулювання різноманітних змістових взаємин учасників виховного процесу, тому що мають суб’єктивний характер;
- з’ясування провідних тенденцій виховання в українському суспільстві;
- роз’язання суперечностей процесу виховання та умов досягнення успіхів у навчально-виховному процесі;
- визначення змісту, методів і форм виховної діяльності тощо.
Отже, принципи виховання - це загальні провідні положення, які визначають мету, ідеали, зміст, методику та організацію процесу виховання.
І. П. Підласий до принципів виховання висуває такі вимоги: обов’язковість; комплексність; рівнозначність. На нашу думку, до цих вимог треба обов’язково додати системність, гуманність та особистісну спрямованість.
Метою виховання у нашому суспільстві є формування гармонійно розвиненої і суспільне активної особистості з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, яка бажає і вміє працювати, духовно багатої й фізично досконалої.
Виходячи з мети виховання можна визначити основні цілі виховання в українському суспільстві, виокремивши серед них дві групи.
Перша - формування комплексу провідних якостей особистості вихованця, необхідних для самоусвідомлення, самореалізації, самоствердження і самоактуалізації.
Друга - формування сукупності соціально-психологічних і професійних якостей особистості вихованця, необхідних йому для професійної діяльності.
Знання мети виховання має надзвичайно важливе значення, бо вона є стрижневою в педагогічній науці, вихідним пунктом теорії та практики виховання. Мета виховання безпосередньо стосується всіх компонентів виховного процесу, визначає зміст усіх його складових.
Методи виховання - сукупність найбільш загальних способів розв’язання виховних завдань і здійснення виховних взаємодій, способів взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованих на досягнення цілей виховання; сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистісних якостей учнів для розвитку їхньої свідомості, мотиваційної сфери й потреб, для вироблення навичок і звичок поведінки й діяльності, а також їх корекції і вдосконалення.
Прийом виховання - це своєрідна частина, деталь методу виховання, потрібна для більш ефективного застосування методу в умовах конкретної виховної ситуації. Будь-який метод виховання складається з певної сукупності однорідних прийомів і способів виховного впливу.
Способи виховання - це конкретні форми організації життєдіяльності вихованців, що мають виховне забарвлення і несуть виховне навантаження.
Засоби виховання - це все те, за допомогою чого вихователі впливають на вихованців. Засобами виховання є конкретні предмети матеріальної та духовної культури, які використовуються для вирішення виховних завдань.
Група методів безпосереднього виховного впливу є найбільш відомою, популярною і досить глибоко проаналізованою. В більшості підручників із загальної педагогіки розкриваються переконання, приклад, вправи, заохочення і примус, які становлять основу цієї групи. На жаль, у виховній роботі є тенденція переоцінки їхньої ролі. Виходячи зі своїх функціональних прав і обов’язків, деякі вихователі схильні до захоплення цими методами та переоцінки їх виховних можливостей.
   
Список літератури

1. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. К., 1983.
2. Баранов С. П. Принципы обучения. М., 1975.
3. Битинас Б. А. Структура процесса воспитания: методологический аспект. Каунас, 1984.
4. Битинас Б. А. Структура процесса воспитания: Методологический аспект. Каунас, 1984. С. 12-13.
5. Ващенко Г. Загальні методи навчання. К., 1997.
6. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Мюнхен, 1949.
7. Вишневський О. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. Львів, 1996.
8. Волошина В. Я. Гуманістична сутність дидактики В. О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія. 1998. № 3. С. 14-20.
9. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю. К. Бабанско-го. М., 1981.
10. Галузинський В. М. Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія. К., 1995
11. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. С. 276.
12. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К., 1997. С. 53
13. Ильясов Й. Й. Структура процесса учення. М., 1986.
14. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. К., 1997.
15. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. К., 1997; Педагогика / Под ред. П. Й. Пидкасистого. М., 1996.
16. Кондратюк О. П., Дьомін А. І. Методи і форми організації навчання. К., 1975.
17. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.
18. Оконь В. Введение в общую дидактику. М., 1990
19. Подласый Й. П. Педагогика. Новий курс: В 2 кн. М., 1999. Кн. 2. С. 6.
20. Ушинський К.Д. Три елементи школи // Твори: В 6 т. К., 1954. – Т.1. С. 123-124
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.