20 . 11 . 2017
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Удосконалення системи організації оплати праці



№ роботи: 1440
розділ: Економіка праці
тип: Курсова робота
об'єм: 64
винагорода автору: 120 грн

Зміст:

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ЇЇ ПОНЯТТЯ
1.1. Заробітна плата як економічна категорія
1.2. Вибір систем організації заробітної плати
1.3. Механізму регулювання оплати праці робітників у ринковій економіці
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ВАТ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД № 9”
2.1. Загальна характеристика ВАТ „Днiпропетровский хлiбзавод №9”
2.2. Аналіз фонду оплати праці на підприємстві
2.3. Побудова лінійної економетричної моделі залежності продуктивності праці із застосуванням ЕОМ
2.4. Соціально-економічна ефективність переведення робітників на інтегральну систему оплати праці
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВИСНОВКИ


Отже, незалежно від назви та методу визначення, під заробітною платою розуміють будь-яку винагороду чи заробіток, який розраховують у грошовому виразі і встановлюють угодою або національним законодавством, що на основі письмового чи усного договору про наймання робочої сили підприємець виплачує працівнику за працю, яка виконана чи повинна бути виконана, або за послуги, що надані або повинні бути надані.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства".
Стосовно практики організації заробітної плати робітників, то досвід тут найрізноманітніший. В деяких випадках він просто взаємовиключний. По суті, скільки країн, стільки і прикладів в організації оплати праці. Це пояснюється тим, що системи заробітної плати, застосовувані в різних країнах, базуються на різних економічних, політичних, психологічних та інших передумовах.
У вітчизняній практиці, оплата праці персоналу здійснюється за погодинною або відрядною формою оплати праці. В межах кожної форми оплати праці виділяються окремі системи оплати праці, які відрізняються одна від одної показниками, що застосовуються для виміру праці та особливостями визначення розміру заробітної плати.
Відрядна форма оплати пращі включає такі системи:
- пряму відрядну;
- відрядно-преміальну;
- непряму відрядну;
- відрядно-прогресивну.
Погодин на форма оплати праці включає такі системи:
- просту погодинну;
- погодинно-преміальну.
З метою поєднання позитивних елементів відрядної та погодинної форм оплати праці деякі підприємства застосовують безтарифну систему оплати праці.
В теорії та практиці ринкової трансформації економіки необхідно відмовитися від спрощених уявлень про перебудову всього механізму регулювання оплати праці робітників і прямого копіювання всіх досягнень Заходу. Тут необхідний час і вибірковий підхід з урахуванням специфіки економічного, науково-технічного, соціального та іншого розвитку країни. Окрім цього, необхідно також враховувати і психологічний фактор. Суспільство повинне дозріти до правильного розуміння “капіталістичних” цінностей як певних досягнень загальнолюдської думки. У робітників повинні сформуватися нові економічні і соціальні інтереси та спонукальні мотиви. Велику роль у цьому повинна відіграти держава в особі її законодавчої і виконавчої влади. Вона повинна створити відповідну правову та економічну базу, що сприяє формуванню нового ринкового механізму регулювання оплати праці робітників і виступити гарантом його становлення і подальшого розвитку.
Вiдкрите Акцiонерне Товариство «Днiпропетровский хлiбзавод №9» засновано установчим договором (вiд “9“ липня 1996 р.) мiж Регiональним вiддiленням Фонду державного майна України по Днiпропетровськiй областi та органiзацiєю орендарiв орендного пiдприємства „Днiпропетровського хлiбзаводу 9”.
Виручка від реалізації у 2009 році порівняно з 2008 роком зросла на 3589,7 тис. грн і становила 33990,90 тис. грн, темпи росту становили 111,81%. У 2010 році величина виручки становила 39915,40 тис. грн, тобто на 5429,5 тис. грн.
Собівартість продукції на початку періоду становила 23371,10 тис. грн, у 2009 та 2010 роках відповідно 25635,60 тис. грн та 29956,10 тис. грн.
Щодо чисельності працівників, то у 2009 році їх чисельність різко зменшується, а у 2010 році - значне збільшення. Якщо у 2008 році чисельність працівників становила 545 осіб, то в кінці періоду вона становила 475 осіб, що на 70 осіб менше ніж на початок періоду.
Річний виробіток одного працівника в динаміці зростає. Якщо на початку періоду цей показник становив 55,78 тис. грн, то до кінця періоду який аналізується він збільшився до 84,03 тис. грн, така динаміка звісно є позитивною.
Щодо фонду оплати праці, то він має зростаючу тенденцію. У 2009 році порівняно з 2008 роком даний показник збільшився на 16,08%, а у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшився на 32,5%.
Зростання фонду оплати праці пов’язано із ростом заробітної плати працівників. Якщо у 2008 році середньомісячна заробітна плата одного працівника складала 849 грн, то у 2010 році 1498 грн, що на 649 грн більше.
Отже, узагальнюючи теоретичні дослідження та провівши аналіз господарської діяльності підприємства ми дійшли висновку про доцільність застосування на даному підприємстві інтегральної системи оплати праці. Впровадження інтегральної системи оплати праці робітників означає корінне ламання існуючих підходів до формування грошових (трудових) доходів робітників.
   
Список літератури

В умовах ринку заробітна плата є найважливішим засобом у конкурентній боротьбі. Гнучко регулюючи рівень оплати праці залежно від власних можливостей і кон’юнктури ринку, підприємство має можливість ефективно впливати на матеріальні інтереси робітників з метою успішного рішення своїх виробничих, економічних, соціальних та інших завдань.
Стосовно розуміння заробітної плати як ціни робочої сили, то вона формується на ринку праці під впливом попиту та пропозиції на цей специфічний товар.
Визначення ціни робочої сили в цьому випадку здійснюється за допомогою кривих пропозиції і попиту, точка перетину яких встановлює рівноважну ціну робочої сили - ставку заробітної плати і відповідну чисельність робітників, що можуть бути зайняті роботою.
В країнах з розвиненою ринковою економікою цей метод є добре відомим і досить розповсюдженим. Більше того, багато фахівців і вчених вважають його навіть головним чи майже єдино можливим при встановленні ціни робочої сили, а отже - і заробітної плати робітників. Великий внесок у розробку цього методу внесли А.Маршалл, який створив теорію ринкової рівноваги, і П.Самуельсон. Останній у своїй класичній праці “Економіка” робить докладний аналіз співвідношення попиту та пропозиції в різних соціально-економічних і політичних умовах, досліджує їх вплив на ціну робочої сили і кількість зайнятих.
Відмінність між заробітною платою, що виступає у формі розподілу по праці, і заробітною платою, що розуміється як ціна робочої сили, полягає в тому, що, по-перше, вони визначаються в різних сферах прояву робочої сили. Заробітна плата як форма розподілу по праці визначається в сфері безпосереднього виробництва, а заробітна плата як ціна робочої сили - у сфері відносин обміну робочої сили, зокрема на ринку праці.
По-друге, вони враховують різні фактори, що визначають величину оплати праці. В основі визначення заробітної плати як форми розподілу по праці лежать такі фактори як складність праці, кількість праці, умови праці, важкість праці й ін. А в основі визначення заробітної плати як ціни робочої сили лежить тільки один фактор  попит та пропозиція на ринку праці.
По-третє, вони виконують зовсім різну роль у системі ринкових розподільчих відносин.
Заробітна плата, що розуміється як форма розподілу по праці, визначає розмір матеріальної винагороди за фактично досягнуті робітником результати праці.
Заробітна плата як ціна робочої сили показує, скільки в середньому буде коштувати реалізація здібностей до праці певної групи робітників на даному етапі соціального та економічного розвитку суспільства і при сформованій кон’юнктурі попиту та пропозиції на ринку праці.
По-четверте, заробітна плата як форма розподілу по праці має точний адресний характер. Вона завжди нараховується конкретному робітнику за виконання конкретної операції, роботи або комплексу робіт у даних умовах виробництва.
Заробітна плата як ціна робочої сили носить знеособлений характер. Вона визначається як середня величина на певну групу людей (робітників відповідної професії і кваліфікації) у масштабах місцевого, регіонального чи національного ринків праці.
Разом з тим, за наявності розходжень в сутності двох понять заробітної плати, вони всеж не протистоять і не виключають одне одного. Більш того, вони взаємообумовлюють одне одного. Суть у тому, що ціна робочої сили, встановлювана на основі попиту та пропозиції на цей специфічний товар, є основою для визначення ціни праці і далі тарифної ставки, що використовується при розрахунку заробітків робітників.
З іншого боку, різні зміни в умовах і змісті праці, що відбуваються на виробництві під впливом науково-технічного і соціального прогресу в суспільстві, ведуть до зміни у змісті, кількості і структурі життєвих засобів, що йдуть на задоволення матеріальних і культурних потреб людей. Зміни в останніх ведуть до зміни ціни робочої сили.
Комплексний підхід до розуміння суті заробітної плати створює необхідну методологічну базу для її подальшого дослідження і, насамперед, більш глибокого розкриття органічно властивих їй функцій, що визначають її місце і роль у системі ринкових розподільчих відносин.
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.