22 . 02 . 2018
пошук робіт:         
 

Дипломна робота, курсова робота, виконання робіт.

Українська державність у ХХ столітті: загально-теоретична характеристика



№ роботи: 1386
розділ: Теорія держави та права
тип: Курсова робота
об'єм: 37
винагорода автору: 100 грн

Зміст:

ВСТУП......................... .............................. .............................. .............................. .......3
РОЗДІЛ 1 УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ У ХХ СТОЛІТТІ: ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА МОДЕЛІ........................ .............................. .............................. .............................5
1.1 Соціалізм та комунізм у новітній українській політичній думці......................5
1.2 Ліберальна ідея.......................... .............................. .............................. ..............10
1.3 Ідея державності у суспільно-політичній думці 40-80-х років.......................14
РОЗДІЛ 2 УКРАЇНА У СТРАТЕГІЯХ ТА ДОКТРИНАХ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ........................ .............................. .............................. .............................. ...17
2.1 Українське питання в політиці Польщі, Угорщини та Чехословаччини................ .............................. .............................. .............................1 7
2.2 Україна у планах Німеччини..................... .............................. ...........................20

3.3 Україна в політичній стратегії Росії......................... .............................. ...........25
РОЗДІЛ 3 МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ У ПОСТРАДЯНСЬКУ ЕПОХУ......................... .........................29
В ИСНОВКИ....................... .............................. .............................. ............................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................ .............................. ...........36

ВСТУП

Вже більше дев’ятнадцяти років існує наша нова держава. Проте й досі Україна не набула чітких ознак сучасної цивілізованої країни. Чи не єдиною характерною рисою національного розвитку стала глибока криза, що охопила усі сфери життя. Основні джерела її походження — це відсутність державної стратегії, концептуальна безпорадність, невиразність політичної тактики державотворення. Країна дедалі втягується у незалежність, не маючи адекватної сучасним реаліям політичної філософії.
Владна надбудова над суспільством постає в Україні поза традиціями національної державницької думки XX століття, історичним та сучасним досвідом європейських демократій. Конструювання української держави здійснюється непублічними, келійними засобами, у віддаленості від суспільного загалу. При цьому горішня влада спирається переважно на колишній груповий, по суті недержавницький досвід, кланово-корпоративне розуміння національних інтересів.
На жаль, автори наявних публікацій з проблематики державотворення, що з’явилися в Україні протягом останніх років, здебільшого лише доводять світовому співтовариству, українському суспільству, а подеколи й самим собі історичну неминучість та значущість самого факту появи на політичній мапі світу незалежної України. Зважаючи на вище викладене дана є й досі актуальною в умовах сьогодення.
Об’єктом дослідження курсової роботи українська державність, предметом – коло питань, що стосуються творення української державності в ХХ столітті.
Мета роботи дослідити особливості української державності у ХХ столітті. Для досягнення поставленої мети в даній роботі необхідно було розв’язати низку завдань, а саме:
- проаналізувати основні ідеї та моделі української державності уХХ столітті;
- дослідити українське питання в політиці Польщі, Угорщини та Чехословаччини;
- розглянути Україну у планах Німеччини;
- вивчити питання України в політичній стратегії Росії;
- розглянути моделі економічного розвитку української державності у пострадянську епоху;
- узагальнити матеріал та зробити висновки.
Інформаційною базою роботи є навчальні посібники, монографії, публікації періодичної преси, а також Інтернет-ресурси.


ВИСНОВК И

Отже, узагальнюючи власні теоретичні та практичні дослідження, слід зробити наступні висновки.
1. У XX столітті в Україні найвпливовішою ідеологією був соціалізм. Від перших спроб утворення політичних партій у наддніпрянській Україні на самому початку сторіччя, через визвольні змагання 1917–1922 рр. аж до краху СРСР, всі українські (і псевдоукраїнські) уряди в Наддніпрянщині були соціалістичними.
2. Суть більшовицької моделі — єдина повновладна, комуністична партія, яка має повний контроль над державою, і державний апарат, який повністю поглинає суспільство.
3. В українській політичній думці ліберальна (демократична) ідея була завжди підпорядкована соціальній та національній ідеям. Можна вирізнити дві спроби рецепції ідей лібералізму в Україні: перша пов’язана з намаганнями Михайла Драгоманова перенести західноєвропейські ліберальні уявлення на український ґрунт у другій половині XIX століття та поєднати їх з соціальною та національною ідеями; друга — з діяльністю представників російської ліберальної течії в Україні на початку XX століття.
4. В умовах радянського тоталітарного режиму ідея української державності утверджувалась передусім як ідея руйнації неоімперських структур. Це виявлялося у специфічному відтінку нецензурованої суспільно-політичної думки, носіями якої стали учасники руху опору режимові. Можна сказати, що поданий у підпільних виданнях образ прийдешньої незалежної української держави набував апофатичного забарвлення, а перспективи майбутнього державного будівництва здебільшого виглядають схематичними, позначеними класичними рисами утопічного мислення.
5. Погляди більшості польських політиків кінця ХІХ — початку XX ст. базувалися на переконанні у необхідності відродження польської держави у її історичних кордонах, де українські землі будуть органічною часткою Речі Посполитої.
6. Головними елементами угорської національної ідеї були: непримиренність до панґерманської, панславістської та дако-румунської ідеологій, збереження єдиної та неподільної Угорщини, недопущення федералізації країни чи надання автономії іншим народам.
7. Однією з важливих складових зовнішньополітичного курсу ЧСР від самого початку її утворення була політика щодо України. Ця політика зазнавала змін під впливом різних обставин і значною мірою була обумовлена загальним ставленням Чехословацької республіки, її керівників і політичних діячів до українського питання, української державності й українців узагалі.
8. Геополітичні реалії початку XX ст. детермінували значну увагу Німеччини до українського питання. Цьому сприяли і безпосередня економічна зацікавленість, і зростання суперечностей у їхніх відносинах з Росією.
9. Політична доктрина Росії щодо України, домінантою якої від часу Переяславської ради був принцип централізму та викорінення будь-яких проявів «національного сепаратизму», не зазнала на початку XX ст., попри виразну тенденцію до наростання українського визвольного руху, жодних принципових змін.
Період існування союзного договору і фактично унітарної держави — СРСР мав своїм наслідком заглиблення України у євразійський політичний та економічний простір, виникнення стану її всебічної залежності.
Росія і Україна виявились щільно взаємопов’язані і доктринально, з точки зору все ще не вирішеної проблеми самоусвідомлення себе як нових державних утворень. Йдеться не про збіг змісту національних концепцій та доктрин, а про накладання, нерозподіленість «цивілізаційного матеріалу»: історії, культури, господарства, місця у міжнародному співтоваристві та ін. У російській геополітичній думці не існує суспільновизнаних концепцій щодо визначення власних природних кордонів, власних масштабів; в ній переважають такі категорії, як «сфери виняткових інтересів», «зони впливу», «ареал розселення російськомовного населення».
10. У цілому стратегії економічної трансформації, реалізовані різними країнами, можна умовно розділити на три великі групи.
1. Модель трансформації країни, що розвивається.
2. Модель економічної реконструкції.
3. Модель системних перетворень.
Кожна країна виробляє та реалізує свою власну економічну стратегію, в якій комбінуються елементи різних підходів до економічного зростання. Тому запропонована класифікація виконує досить просте завдання — визначити вихідні умови, що передували змінам.
   
Список літератури

1. Арон Р. Мир і війна між націями / Пер. з фр. – К.: МП «Юніверс», 2000. – С. 77.
2. Бурлачук В., Андресюк Б., Горєлов М. «Класократична» версія //Українська державність у XX столітті // http://www.bystrytsky.org/derz hukr.htm
3. Геллнер Э. Пришествие национализма. Мифы нации и классы.—Путь, 1992.—1.—С.22.
4. Гелей С. Консервативно-політологічна концепція державотворення. В.Кучабський. – Л., 1997. – 160 с.
5. Гейден Г. Критика немецкой геополитики. – М., 1960.
6. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX століть: навч. посіб./ Ю. А. Горбань, Б. І. Білик, Л.В. Дячук та ін.. – К., 2007.
7. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Стилос, 2001.
8. Кармазіна М. С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 1998.
9. Консерватизм: антологія. - К., 1998. – 597 с.
10. Полохало В. Неототалітарні трансформації посткомуністичної влади в Україні / Політологія посткомунізму. — К.: Політична думка, 1995. — С.155–161.
11. Реєнт О. Україна в імперську добу (XIX – початок XX ст.). – К., 2003.
12. Романюк Р. Австрійські підходи до українського державотворення у 1918 році в контексті польської позиції // Українсько-польські відносини в ХХ столітті: державність, суспільство, культура. Матеріали міжнародної наукової конференції 15–16 квітня 1999 р. – Тернопіль, 1999 – С.101–115.
13. Романюк Р. Українська інтрига в контексті Першої світової війни у візії Рудольфа Челлена // Вісник Львівського Університету. Серія міжнародні відносини. – Вип. 1. – Львів, 1999. – С.122–126.
14. Романюк Р. Проблема відродження української державності в німецькій політичній думці 1914–1915 рр. // Українська національна ідея: Реалії і перспективи розвитку. Матеріали всеукраїнського теоретичного семінару. – Львів, 2000. – С.95–104.
15. Романюк Р. Проблема відродження української державності в німецькій політичній думці 1916 р. // Вісник Львівського Університету. Серія філософські науки. – Вип. 2. – Львів, 2000. – С.195–203.
16. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя). — К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. — 396 с.
17. Трофимович В., Романюк Р. Українсько-польська проблематика в політиці Австро-Угорщини на початку першої світової війни // Перша світова війна і слов’янські народи. Матеріали міжнародної наукової конференції 14–15 травня 1998 р. – Київ, 1998. – С.24–31.
18. Україна багатопартійна: Програмні документи нових партій. – Київ, 1991. – 192 с.
19. Українська суспільно-політична думка у ХХ ст.: Документи і матеріали: в 3 т. – Т.1. -Мюнхен, 1983. – 510 с.
20. Українська державність у ХХ ст.: Історико-політологічний аналіз / О. Дергачов (кер. авт. колективу). – К.: Політична думка, 1996.
21. Яблонський В., Латко Я. Сучасні політичні партії України. – К., 1999
 

 

© DIPLOMSERVIS.com.ua 2009-2016.